“Міхурі сприйняття”
Завершує даний етап роботи знання про те, що “кокони” складаються з двох нерівних частин, названі Хуаном Матусом [10] “міхурами сприйняття”. Така назва походить від подібності з плавальними міхурами деяких риб.
“Кокон” ділиться на два “міхури сприйняття” на рівні ключиць. Верхній “міхур” охоплює голову та шию, нижній — решту тіла.
Кажучи інакше, верхній “міхур” уміщує в себе верхній дань-тян, а нижній — решту дань-тянів та ноги.
Верхній міхур “має” велику значимість у взаємодіях з матеріальним світом, а нижній — з нематеріальним. Практик сприймає їх роздільно: або світ матерії — або інші зони.
Кількісне зростання свідомості і медитативна робота здійснюються, насамперед, саме за рахунок нижнього “міхура сприйняття”.
Його головною частиною є саме середній дань-тян, витончуючись у якому і розширюючись із якого, ми і наближаємося до Досконалості. Я підкреслюю це не перший раз саме тому, що це — найпринциповіша основа всієї психоенергетичної роботи, а відходи від цього головного русла призводять до довгих блукань і даремної трати настільки дорогого для нас часу буття в тілах на Землі.
Гармонійна розвиненість другого за важливістю компонента нижнього “міхура сприйняття” — нижнього дань-тяна (хара) — також є необхідною для медитативних досягнень. Проте сподівання саме на неї як основу духовного зростання, що характерне, зокрема, для багатьох шкіл, де освоюють бойові мистецтва, є грубою помилкою.
Енергетика тіла також може розглядатися як розділена на 4 повздовжніх сегменти. Але до цієї теми має смисл звертатися лише на значно пізніших етапах духовного просування.
* * *
Такі вправи не лише змінюють саму людину у потрібному напрямку, але також змінюється ставлення до неї інших людей. Адже з нею стає приємно спілкуватися, просто бути поряд. Люди починають йти до неї за духовними порадами. Таких перетворень навколо мене відбулося безліч.
… Зараз у пам’яті спливло два смішних випадки.
Якось після проведеного заняття підходить учениця і скаржиться: мовляв, Ви гарно говорите, але як мені бути з моїм сусідом по комуналці: злий, ми з ним уже багато років не розмовляємо і не вітаємося! Я їй відповідаю: так ось, сьогодні ж увечері починайте лити на нього свою любов — прямо крізь стіну — за формулою “Хреста Будди”. На наступному занятті вона розповідає: зробила, як Ви сказали, а вранці зустрілася з сусідом на кухні, а він посміхається до мене й каже: “І чого ми з тобою не вітаємося стільки років? Давай, будемо вітатися!”
І другий випадок. Молода жінка приходить на чергове заняття в сльозах. Запитую: що сталося? Розповідає: щойно була на пляжі, загоряла і виконувала “Хрест Будди”, раптом підходить дитина й каже: “Тітонько, ти он туди не ходи, там — змія!”. “Так чого ж ти ревеш?” — запитую. “Так до мене за всі мої тридцять років дитина вперше сама, з власної волі підійшла!”
Реалізація функції духовного серця — це перший серйозний крок людини у напрямку Бога. Це може стати для неї початком великого Прямого Шляху до повної духовної Самореалізації, до Досконалості, до злиття з Богом в аспекті Первинної Свідомості, Творця.
Всі вправи з чакрами, як і наступні медитативні тренування, найбільш зручно проводити саме стоячи, а іноді і під час ходьби.