Виходи з тіла
Дуже багато містиків з різних країн і культур “ловляться” на тому, що вчаться виходити з тіла вперед або вгору, причому зовсім не з анахати. І вони потрапляють у той чи інший прошарок (залежно від свого статусу за шкалою витонченості-грубості) “астрального плану” — найближчого до матеріального світу, достатньо щільного енергетичного шару. З “астрального плану” добре видно світ матерії, видно людей, їхні думки. З’являється можливість за ними “підглядати”, жартувати над ними, впливати на них… Це виявляється цікавим, захоплює…
Але, коли помирає власне тіло, така людина так і лишається серед матеріальних предметів. До Бога вона не наблизилася, втілення минуло даремно.
Якщо ж ми здійснили необхідні перетворення зі своїми основними меридіанами, і особливо з читрині (Брахманаді) — однією з найвитонченіших структур організму — то ми одразу “випадаємо”, проходячи крізь неї, до Святого Духу. І там ми бачимо Його як Світло-Любов, відчуваємо його як Ніжність. Там ми вчимося зливатися з Ним, бути Ним.
… Невже ж ця перспектива, що досягається настільки легко, не спонукає відмовитися від своїх старих догм і від пороків? І поринути “всім серцем, всією душею, всім розумінням своїм і всією силою своєю” — назустріч Обіймам Бога?
|