Місця сили
Значне прискорення в медитативному розвитку свiдомостi можна одержати на спецiальних мiсцях сили.
Цей термiн був уведений мексиканським iндiанцем Хуаном Матусом (доном Хуаном), досвiд роботи якого описав Карлос Кастанеда (детально див. в [10]). Так позначаються особливi мiсця з енергетикою, яка значимо для людини відрізнюється від тла.
За впливом, що спричиняють на людей, мiсця сили подiляються на позитивнi та негативнi.
Негативнi мiсця сили можуть налаштовувати на злiсть, тугу, жах, тривогу, вiдчуття незрозумiлого дискомфорту, п'яного “вiдключення” i т.п. Перебування на них може викликати хвороби, огрубiння свiдомостi, навiть смерть, особливо якщо на них оселитися.
Менi добре запам'яталося одне таке дуже велике мiсце на захiд вiд Магнiтогорська, поблизу Уральського гiрського хребта. Ми їхали через нього на автомобiлi по досить рiвному шосе, по обидві сторони вiд якого виднiлися численнi могильнi хрести — так там, за традицiєю, вiдзначають мiсця автомобiльних аварiй зi смертельними випадками. Мої супутники, жителi Магнiтогорська, пояснили, що для усiх було загадкою — чому саме тут, на рiвному шосе, а зовсiм не в гiрськiй мiсцевостi, гине стiльки водiїв та їхніх пасажирiв.
Це мiсце викликало той стан, що настає, якщо “перебрати” спиртного, а на додачу ще й закурити. Кому це знайоме — той легко уявить собi, що вiдбувається зі стомленим водiєм, особливо вночi, коли йде снiг чи дощ.
На цьому мiсцi сили знаходилося i селище — все сiре, похмуре, людей i тварин не було видно. Ще здалеку я визначив “епiцентр”. Вiн виявився саме посерединi селища. Коли ми пiд'їхали ближче до нього, то побачили там декiлька розвалених закинутих будинкiв: усi люди в них, певно, вмирали, нiхто не змiг жити...
Звичайно, хотiлося допомогти всiм цим бiдолахам. Але як про це сказати? Хто повiрить?
Мiсця сили — не обов'язково такi великi. Вони можуть бути й у кiлометри, i в сотнi метрiв, i в один метр. Інодi, наприклад, стоїть отакий енергетичний стовп товщиною з метр крiзь усi поверхи багатоповерхового будинку...
Невеликi негативнi мiсця сили у житлових будинках менi iнодi вдавалося назавжди зруйнувати. Інодi — ні.
Визначення мiсць сили за допомогою “приладiв” — біолокаційних рамок чи маятникiв — не перспективне. Повну характеристику мiсць сили — як за кiлькiсними, так i за якiсними ознаками — можна одержати, тiльки вiдчуваючи їх особисто: собою як свiдомiстю. Навчитися ж цьому можна, лише йдучи по духовному Шляху — через витончення себе i набуття легкої рухливостi в перемiщеннi по всiй шкалi витонченості-грубості.
Сказане стосується і позитивних мiсць сили. А вони бувають настiльки прекраснi!
Вони можуть давати еталони витонченості, задавати свiдомостi ту чи iншу форму, та, до того ж, i наповнювати цю форму своєю енергiєю.
Вони можуть лiкувати вiд тих чи iнших хвороб, промиваючи тiла фонтанами цілющої енергiї чи просто вливаючи свiй надлишок цiлющої сили, адекватної для того чи iншого органу.
Вони можуть навiть переводити в стан “не-я” — у стан, що не пояснити на словах, його можна лише показати, а він, проте, необхiдний...
Вони можуть сприяти входженню у вищi еони, сприяти пiзнанню Атмана, бути улюбленими мiсцями Божественних Учителiв для побачень з гiдними учнями...
По цих Святих Мiсцях можуть ходити люди, не помічаючи їх. Але еколог багатовимiрного простору, вiн же — духовний подвижник, духовний шукач — повинен навчитися їх знаходити i застосовувати.