Сатья Саі Баба — СУТРА ВАХІНІ
... (Варто досягти стану) витримки i терпiння, при якому людину не торкаються i не засмучують негоди i втрати, невдячнiсть i злодiяння, що виявляються стосовно нього iншими. Фактично, людина (тодi) щаслива i спокiйна, тому що знає, що все що вiдбувається — результат його власних дiй, що тепер повертаються до нього, i вiн розглядає тих, хто заподiюють йому страждання, як своїх друзiв i доброзичливцiв. Вiн нiчого не починає у вiдповiдь i при цьому не бажає їм зла. Вiн переносить всi удари долi терпляче i з радістю.
Обумовлена матерiальною природою реакцiя скривдженої людини, ким би вона не була, — тим чи iншим способом вiдплатити тим, хто заподiяли йому бiль, нашкодити тому, хто створив йому зло, образити тих, хто образили його. Але це — характерна риса... зовнiшнього матерiального залучення. Той же, хто шукає внутрiшнiй шлях узвишшя й очищення,... повинен уникати такої реакцiї. Вiдповiдаючи ударом на удар, злом на зло чи образою на образу, людина тiльки збiльшує свій кармічний тягар, що прийдеться переживати i викупати в майбутнiх життях.
Якщо людина платить злом за зло, вона нiколи не зможе полегшити тяжкість (своєї) карми; вiд цього вона тiльки стає ще бiльш тяжкою. Подiбне дiяння може принести миттєве полегшення i задоволення, але не зможе позбавити людину вiд страждань у майбутньому. Тому... (треба вчитися) робити добро кривднику.
Наступним ми розглянемо... жагуче прагнення до Мокшi, чи Звiльнення. Це прагнення не може з'явитися в результатi володiння багатством чи вченiстю, досягнутою за великi грошi. Воно не може з'явитися завдяки добробуту i володiнню великим потомством, здiйсненню обрядiв i ритуалiв, що рекомендуються у священних писаннях, чи актам добродiйностi — тому що Мокша (звiльнення вiд страждань i знаходження блаженства) може бути отримана тiльки вiд подолання неуцтва (аджняни). Людина може опанувати всiма шастрами разом зi складними коментарями, написаними про них експертами, вона може умилостивити всiх богiв, виконуючи запропонованi способи церемонiального поклонiння, — але все це не зможе дарувати їй Звiльнення. Усе це спрямовано на одержання милостей i благ, а не вищого знання (джняни). Тiльки успiх на шляху до знання може принести порятунок.
Якщо говорять, що Мукті, чи Звiльнення, можна одержати, помившись у водах священних рiк, — що тодi можна сказати про рибу й iнших водяних мешканцiв, що проводять у цiй водi все своє життя?! Якщо вважається, що кiлька рокiв, проведених у гiрських печерах ведуть до Звiльнення, — то чого досягають кажани, що знаходяться там, i iншi дикi тварини? Якщо за допомогою аскетичних практик, коли людина харчується тiльки коренями i бульбами i жує листя для пiдтримки свого тiла, можна досягти Звiльнення, — то чи мають i козли, що харчуються листами, i свинi, що риють землю в пошуках бульб, також досягати Звiльнення? Якщо намазування всього тiла попелом проголошується як аскетизм — то чи можуть i собаки, i осли, що перекочуються в купах золи i пилу, претендувати на Звiльнення? Такi переконання i практики — лише ознака жалюгiдного i незначного розумiння. Необхiдно зосередитися на досягненнi Атма-джняни, збагненнi вiчної унiверсальної Атмічної Реальностi.
Iндивiд,... що вірить у те, що вiн вiддiлений вiд цiлого, Загального, пiдданий бажанню i розпачу, любовi i ненавистi, суму i радостi. Вiн захоплений свiтом iмен i форм. Така людина характеризується як "зв'язана"... Отже, вона украй має потребу в Звiльненнi. Але щоб стати звiльненою, вона повинна позбутися вiд залежностi i вiд прихильностi до пракріті...
Людина повинна наполегливо i послiдовно докладати зусиль для досягнення цiєї перемоги. Вона повинна успiшно просуватися вiд грубого рiвня — до тонкого...
Внутрiшнiй свiт не так легко досяжний людиною, як зовнiшнiй. Можливо, тiльки один з безлiчi, один з мiльйонiв, входить у контакт i досягає цiєї внутрiшньої Атмічної Реальностi... Це — найвище досягнення, що робить життя значимим, повним змiсту, цінним.
Люди... розглядають багатство, могутнiсть i популярнiсть як щось найбiльш iстотне i прагнуть до цих цiлей усiма доступними їм способами. У цiй боротьбi людина марно розтрачує безцiннi людськi можливостi, якими вона надiлена. Крiм цього марнотратства вiдведених їй рокiв життя, вона занурюється усе глибше i глибше в морок неуцтва... Вона iгнорує i втрачає розумiння своєї істинної природи...
