Медитативнi тренування
Медитацiя — це один зi способiв розвитку себе як свiдомостi, а також єдина можливiсть пiзнання Бога i Злиття з Ним.
Iснують чотири головних напрямки медитативних тренувань: а) стоншення, б) збiльшення, в) перенос концентрацiї свiдомостi в межах одного еона, а також в iншi еони, г) освоєння прийомiв злиття iндивiдуальної свiдомостi зi Свiдомiстю Бога.
Узагалi, весь Шлях до Злиття зi Споконвiчною Свiдомiстю можна виразити у вигляді дивно простої схеми: освоєння власного духовного серця всерединi свого тiла — його "вирощування" поступово до розмiрiв, порiвнянних з величиною нашої планети, одночастне освоєння все бiльш i бiльш тонких еонів багатомiрного Всесвіту — i Злиття собою (як духовним серцем) iз Творцем у Його Обителi.
Бог є Любов. І для того, щоб стати Частиною Його, не потрiбно нiчого iншого, крiм як стати теж великою, сильною, мудрою i витонченою Любов'ю. Цього ми досягаємо через розвиток себе в якостi свідомостей, розширюваних iз власних анахат.
З позицiй даного знання стає видно, що саме ми повиннi ростити в собi, а що — вiд себе вiдтинати. Ми повиннi ростити себе як мудру, сильну, витончену Любов. Ми повиннi очищати себе вiд усього того, що не є Любов: вiд брутальностi, гнiву й егоцентризму у всiх їхнiх численних проявах, включаючи емоцiї осуду, ревнощi, жадiбнiсть, заздрiснiсть, насильство, егоїстичне сексуальне бажання (похiть).
З однiєю сприятливою такому розвитку свiдомостi медитацiєю ми вже познайомилися. Це — "Хрест Будди". Вiн привчає дивитися упевнено на навколишнiй свiт з чакри анахати, до її правильного настроювання, а також чудово тренує силу любовi.
Наступним принциповим етапом розвитку духовного серця може стати його розширення, "розлиття" у прозорiй ранковiй тишi на вiдкритих природних ландшафтах (наприклад, на морському березi, у степу, у полях, на вершинах чи пагорбах гiр). При цьому буде правильним "виливатися" зi свого тiла саме назад, це сприяє виходу вiдразу в бiльш витонченому станi. Потiм "вiдпливаємо" вiд тiла далеко назад, там зливаємося з Любов'ю Святого Духа i єдиним потоком пропливаємо вперед крiзь тiло i над тiлом, зупиняємося, несемося знову назад, вiдчуваємо, що Вiн i я є Любов, є Одне.
Третiй етап — знаходження Живого Свiтла Святого Духа всерединi нашої планети. Вiн там — ще бiльш тонкий, ніж над поверхнею Землi. Треба почати розширення духовного серця в цьому еоні — поки весь вiн не стане заповненим мною. Тут найважливiшою порадою буде вiдчуття рук свiдомостi, що вiдходять з розширеного духовного серця. Їхнi долонi повиннi бути поверненi догори. За рахунок "гребкiв" ними можна плавно перемiщатися. Дотик цими руками, що сонастроєні зi Свiтлом Свiдомостi Святого Духа, може зцiляти вiд практично будь-яких хвороб, творячи разючi чудеса.
Такi медитацiї любовi можна тренувати протягом усього року, обов'язково у свiтлий час доби. Але особливо успiшно можна удосконалювати себе в цьому навеснi, коли весняна радiсть природи дає нам вiрне емоцiйне настроювання i дарує нам свою силу — силу емоцiї Любовi.
А далi — тим, хто освоїли сказане, — має бути важка медитативна робота з заповнення собою — як духовним серцем — усiх найтонших еонів багатомiрного простору. Останнiм з них буде Обитель Творця.
* * *
Сатья Саі про вищi форми медитацiї говорить так [41]:
"Поняття "медитацiя" мiстить у собi будь-якi засоби, метою яких є усунення iлюзiй, що Бог i суть кожної людини, як i суть цiлого матерiального свiту, рiзнi.
Правильна медитацiя — це злиття всiх думок i індрій з Богом.
Гiднi плоди медитацiї... — це коли всi дiї виникають зi Свiдомостi Бога, а не з розуму людини.
Злиття з Абсолютом означає видалення вуалi неведення, тобто iлюзiї дуального iснування диференцiйованої частки — на противагу Єдиному Абсолюту.
Абсолютне, виявлене в окремом, можна спостерiгати в життi Аватара".
Завiряю вас у тiм, що все це — реально.
