Дхьяна
Дхьяна — це ступiнь медитативних тренувань, що приводять до Самадхі.
Медитацiя є робота свiдомостi, спрямована на її розвиток по шляху до Досконалостi, до Злиття з Творцем. Медитацiя практикується на трьох ступiнях розглянутої схеми.
На ступiнi дхарана адепт, у тому числi, вчиться розливати свiдомiсть у найтоншому i найпрекраснішому у свiті матерiї. Через таке сонастроювання вiн змiцнюється в гуні саттва. (А через роботу з Божественним Йїдамом вiн може вiдразу ж торкнутися Вогненного проява Божественної Свiдомостi, пiзнавши вiдразу ж Самадхі).
На ступiнi дхьяна ведеться робота, спрямована на рiст, збiльшення свiдомостi, на знаходження сили в тонкості.
А на наступнiй ступiнi зусилля будуть зосередженi на взаємодiї iндивiдуальної свiдомостi зi Свiдомiстю Всесвiтнього Бога i Злиттi з Ним у Його Вогненному Обличії й у Безмежностi "Задзеркалля".
У рамках дхьяни найбiльш ефективна медитативна робота на спецiальних "мiсцях сили" — енергетично значимих для людини дiлянках поверхнi Землi. Серед безлiчi таких мiсць повиннi бути обранi тi, котрi сприяють розширенню свiдомостi в найтонших еонах. Правильно пiдiбрана послiдовнiсть таких мiсць забезпечує легкiсть i простоту рiшення найскладніших задач правильної "кристалiзацiї" (тобто кiлькiсного росту) свiдомостi.
З цiєю же метою можна використовувати спортивнi навантаження на фоні спецiальних медитативних прийомiв, "моржування", "медитативний бiг" [6].
Структурою органiзму, вiдповiдальної за медитацiю, є нижнiй "мiхур сприйняття" (термiн Хуана Матуса; див. [6,10]), головною суттю якого є чакра анахата, що живиться енергетично нижнiм дань-тяном (комплексом трьох нижнiх чакр). Тому успiх у роботi на данiй ступiнi залежить вiд чистоти i розвиненостi всього комплексу семи чакр, поєднуваних розглянутими вище меридiанами.
Iз самого початку медитативних тренувань i до повної Перемоги в Злиттi зi Споконвiчною Свiдомiстю треба постiйно пам'ятати про те, що головне достоїнство людини складається в його розвитому духовному серцi. Саме їм людина зливається з Богом, саме його тому треба всiляко зберiгати в чистотi i розвивати. Сказане вище дозволяє прийняти цi слова не як красиву метафору, а як цiлком конкретне знання, як практичне керiвництво до дії.
Розглянутi щаблі духовного сходження призначаються саме для того, щоб навчитися спочатку помiщати свiдомiсть цiлком в анахату, потiм забезпечити рiст анахати всерединi тiла, а потiм i за його межами — у масштабах "кокона", потiм Землi, а потiм i за її межами у вищих еонах.
Так ми ростимо себе як Любов. Бог є Любов, тому злитися з Ним можна, тiльки ставши теж Великою Любов'ю, Великою Душею Любовi (Махатмой).
І iншого варiанта розвитку себе до Божественностi, крiм розглянутих нами зараз принципових ступiней, немає.
