Дхарана
Дхарана — це "пiдтримка правильної концентрацiї". "Правильна концентрацiя" означає утримання індрій на Богові. Іншими словами, це є прояв повної спрямованостi людини до Бога, до Злиття з Ним.
Але Бог в аспектi Творця чи Святого Духа ще недоступний для прямого сприйняття на цiй стадiї учнiвства.
Допомога в частковому угамуваннi любовi-пристрастi до Бога може прийти через роботу з Образом конкретного Божественного Вчителя, яким може стати, наприклад, Ісус, чи Бабаджі, чи Сатья Саі — Той, чий реальний Образ по останньому втiленню нам добре знайомий.
Якщо довго утримувати цей Образ обличчям у своїй анахаті на тлi емоцiй найвищої любовi до Нього, то поступово приходить стан, коли це вже не я дивлюся на свiт з анахати, а дивиться Він. Це означає "оживання" Йідама (так називається такий Образ), часткове Злиття з Ним. Тепер можна жити в Єднаннi з Ним в анахаті, чи ж, перейшовши концентрацiєю в головнi чакри, звертатися до Нього у власнії анахаті, як до Порадника, Вчителя. І це — не iлюзiя, а реальне входження Божественного Вчителя в створений практикуючим Його Образ. Вiн може стати i Наставником у медитацiї, Вiн поведе вiдданого i люблячого учня через Свою Свiдомiсть — в Обитель Всесвiтньої Свiдомостi Творця.
"Якщо можете уявити у свiдомостi своїй Лик Учителя до цiлковитої виразностi, то можете (перенестися)... свiдомiстю в Його Свiдомiсть i як би дiяти Його Силою. Але для цього потрiбно бачити Лик Учителя чiтко до дрiбних подробиць, щоб Зображення не тремтiло, не спотворювалося, не змiнювало обрисiв, що часто буває. Але якщо пiсля вправ зосередження вдається одержати стiйке Зображення Вчителя, то можна мати через це досягнення велику користь i собi, i найближчим, i справам." [2:90].
"Вас можуть запитати, як позначається вступ на шлях служiння? Звичайно, перша ознака буде — вiдмова вiд минулого i повне устремлiння до майбутнього. Другою ознакою буде усвiдомлення в (своєму) серці Вчителя, не тому, що "так потрiбно", але тому що iнакше неможливо. Третiм буде вiдмiтання страху, тому що озброєний Владикою — невразливий. Четвертим буде неосуд, тому що спрямований у майбутнє не має часу займатися покидьками вчорашнього дня. П'ятим буде заповнення всього часу роботою для майбутнього. Шостим буде радiсть служiння i надання усього себе на користь свiту. У сьомих, буде духовне устремлiння до далеких свiтiв, як шлях призначений. По цих ознаках побачите дух, готовий i виявлений для служiння, вiн зрозумiє, де пiдняти меч за Владику, i слово його буде iз серця." [2:196].
Для тих учнiв, у яких робота з Йідамом не виходить вiдразу, iстотну допомогу зроблять тренування в створеннi образних представлень. Це можуть бути й образи, що допомагають розвитку чакр, i занурення в блаженнi картини спiлкування з живою природою i т.п. Правильному духовному розвитку будуть сприяти тiльки образи, переповненi радiстю гармонiї, радостi, витонченостi, блаженства. Методичною пiдмогою можуть також послужити вiдповiднi витвори живопису, музики, художньої фотографiї i т.п.
