Пратьяхара
Слово "пратьяхара" означає "видалення індрій з об'єктiв матерiального свiту". Пратьяхара — це ступiнь, на якiй адепт учиться керувати "щупальцями" свiдомостi, називаними на санскритi "індріями". Це вiдкриває можливiсть до освоєння бачення в тонких i найтонших шарах багатомiрного простору, учить виходити в них зi своєї матерiальної оболонки, "обживати" їх, привчаючи себе до їх тонкостi, нiжностi й чистоти.
Поняття "індрії" iснують тiльки в iндiйськiй духовнiй культурi. Європейцi з їх спрощеними, заплутаними i релiгiйними представленнями, що деградували, звичайно не вмiщають такi знання. Навiть у перекладах з iндiйських мов вони замiняють слово "індрії" на своє початкове, що втратило значення, слово "почуття", цiлком вiдмiтаючи в такий спосiб усю величезну методологiчну значимiсть поняття пратьяхари i принципiв роботи на цiй ступiнi.
Адже що таке "контроль над почуттями" (так європейцi переводять термiн "пратьяхара")? Для обивателя слово "почуття" походить вiд "розчулитися", тобто "розплакатися". У повсякденнiй мовi це слово також уживається замiсть слiв "вiдчуття" (почуття холоду, голоду, великої значимостi що вiдбувається i т.ін.) i "емоцiї" (почуття страху, почуття радостi). Для вченої ж людини "почуття" — це функцiї органiв почуттiв — зору, нюху i ін. Але i це — ще не всi індрії. Тому, що до індрій вiдноситься ще i розум. Також дуже важливо, що образ "щупалець", що міститься у словi "індрії", вже сам по собi дає глибоке розумiння дiї розуму i свiдомостi i керування ними.
Основнi знання про роботу з індріями виклав Крішна в Бхагавадгіті [10]. Вiн говорив про індрії зору, слуху, нюху, дотику, проприорецепції, а також розуму. І справдi: концентрацiя уваги через будь-який орган почуттів чи розуму на якомусь об'єктi є подобою витягування до нього з тiла щупальця. Перемiщаючи концентрацiю на iнший об'єкт, ми вiдокремлюємо i перемiщаємо свою індрію. Також i розум створює свої індрії, коли ми думаємо про кого чи про щось. Дотики чужими індріями вiдчуваються людьми з розвитою чутливiстю. У деяких випадках чужi індрії можна навiть бачити, а значить i впливати на них.
Людина, як говорив Крішна, повинна навчитися, у тому числi, утягувати усi свої індрії зi свiту матерiї подiбно тому, як черепаха втягує в панцир лапи i голову. А потiм треба індрії простягнути в Божественнi еони, щоб обiйняти ними Бога, притягти себе до Нього i злитися з Ним.
Про індрії нинi постiйно говорить Сатья Саі — сучасний Аватар, Месiя, Утiлення Бога в людському тiлi [7,10]. Багато Його книг переводилися на росiйську мову, але в них усіх iнформацiя про роботу з індріями була втрачена внаслiдок неадекватних перекладiв.
Керуванню індріями неможливо навчитися без попереднього освоєння чiткого перемiщення концентрацiї свiдомостi по чакрах i головних меридiанах, тобто меридiанах "мiкрокосмiчної орбiти" i серединному. Ми поговоримо про це спецiально в однiй з наступних глав.
