Медицина, здоров'я й доля
У вiдношеннi до медицини з боку рiзних людей iнодi спостерiгаються два протилежних крайнiх пiдходи.
Однi повнiстю покладаються на неї, живуть "на таблетках", при кожнiм нездужаннi викликають лiкаря й вимагають "лiкарняний". Вони самi не бажають робити нi найменших зусиль, щоб вести здоровий спосiб життя, щоб зцiлити себе. Хоча бiльшiсть хвороб легко йде геть — варто лише змiнити образ харчування, перестати курити й пиячити, почати налагоджування своєї емоцiйної сфери.
Інша крайнiсть, властива звичайно неофiтам (новачкам у вiрi), — спроба повної вiдмови вiд послуг медицини й, звичайно, надiя на рiзнi "панацеї" типу голодувань, ходiння босонiж, захоплення тiєю або iншою монодієтою. Перерахованi "новацiї" — не поганi для початку, хоча й не достатнi для досягнення серйозних духовних результатiв. Але iншi "неофітські" захоплення можуть виявитися катастрофiчними. Приклад — питво сечi, що приводить до отруєння головного мозку, розумовiй деградацiї й психiчним захворюванням [6,9]. Або рокiв 15 назад було захоплення щоденними клiзмами, що порушують нормальну трофiку органiзму: адже саме в товстому кишечнику вiдбувається усмоктування деяких вiтамiнiв й iнших корисних елементiв їжi. У цю же групу "дитячих хвороб лiвизни" можна вiднести оголошення "ворогами людини номер один" то солi, то цукру, то хлiба, то навiть кисню.
... Нашi хвороби можна подiлити на три групи.
Першi — виникаючi природно внаслiдок фiзичного зношування тiла (приклад — поступове руйнування з вiком зубiв), також через природну недосвiдченiсть при оволодiннi чимсь новим, вiд перевтоми й т.ін.
Друга група хвороб — викликувана нашими пороками, наприклад, пристрастю до отрут (алкоголь, тютюн й iн.), черевоугідне "забiйне" харчування, життя в гнiвi осуду, роздратуванні, ненавистi — замiсть Любовi й Спокою.
Третя група — хвороби внаслiдок елементарного гiгiєнiчного або релiгiйного неуцтва. Приклад — вiдсутнiсть правильної релiгiйної спрямованостi, коли в центрi уваги "вiруючих" виявляються бiси, чаклуни й "вампiри" — а зовсiм не Бог. Люди думають про них — i через це залучають їх до себе, настроюються з ними. Настроюються з ними — а не з Богом. І це веде до масових захворювань шизофренiєю серед членiв таких сект.
Хворобами другої й третьої груп Бог показує нам, що ми — не правi, прагне пiдштовхнути нас до пошуку вiрних рiшень (див. також — [9]).
Так, однiєї з наших трагiчних помилок може стати вiдсутнiсть пам'ятання про прийдешню смерть цього мого тiла. Смерть може прийти адже й досить незабаром, нiхто не знає точно — коли. І вона кладе кiнець всiм моїм мрiям про те, що от, коли-небудь потiм..., коли вийду на пенсiю... А пiсля смерті досягти принципових змiн себе й свого положення в багатомiрному просторi — уже не можна, прийдеться чекати наступного втiлення з уготованою земним життям долею. Бог таким людям — тим, які повиннi робити духовнi зусилля, але їх не роблять, — дає, наприклад, рак, що актуалізує для людини його смерть.
Конкретними механiзмами, що викликають нашi хвороби, можуть бути й генетичнi фактори, i ушкодження плода, i травми, отруєння, "забiйне" i незбалансоване харчування, впливи мiкробiв, вiрусiв, паразитичних грибкiв, iнформацiйнi перевантаження й перевтоми, неправильнi життєвi установки, енергетичнi забруднення чакр i меридiанiв, а також підселення в тiла духів рiзного рiвня розвитку — як глибоко порочних людей, так i тварин i навiть рослин, що приводить до дуже рiзних хвороб: i психiчних, i онкологiчних, або просто запаленням i болям "неясного походження".
Всi цi хвороби виникають у наших тiлах або душах у результатi сполучення двох воль: волi самої людини й волi Бога. Всi вони — реалiзацiя наших доль.
Доля кожного з нас складається як би iз двох лiнiй, що переплiтаються: "уродженої" i той, що здобувається в цьому земному життi.
Наприклад, якщо дитина народжується з тими або iншими дефектами тiла або одержує їх у ранньому вiцi, — це його "уроджена" доля, тобто обтяження життя внаслiдок дуже серйозних помилок у минулому втiленнi.
У мiру пiдростання дитини в неї з'являється здатнiсть приймати етично значимi рiшення. На їхнiй основi формується нова лiнiя долi вже в даному земному життi. І вона починає поступово превалювати, а потiм i домiнувати над "уродженою" лiнiєю.
Несприятлива доля, таким чином, може бути повнiстю змiнена, якщо ми стаємо на вiрний шлях свого розвитку. І навпаки, гарна доля може бути "затоптана в бруд" нашими власними етичними помилками.
Адже доля — це не якийсь механiчний закон, обумовлений, наприклад, "зiрками" й "планетами", як затверджують астрологи. Доля — це безпосереднє ведення нас по життю Богом — Вищою Свiдомiстю, що володiє Всюдисущністю, Всевiданням, абсолютними Любов'ю, Мудрiстю й Силою. Вiн веде кожного з нас до Себе, у Себе. Якщо ми йдемо правильно — Вiн заохочує нас блаженством, якщо вiдвертаємо вiд Прямого Шляху до Нього — Вiн указує нам на це, роблячи нам боляче тим або iншим способом. Усе — дуже просто.
І не треба ремствувати на "поганi умови життя". Адже Шлях до Нього — це зовсiм не ходьба пiшки або поїздки в транспортi. Але перетворення себе як свiдомостi, як душi. Це — саме внутрiшня робота над собою.
Шлях до Себе Бог обрисував через Аватара Бабаджі у виглядi формули: "Істина — Простота — Любов — Карма-йога — Знищення нижчого "я" заради злиття з "Я" Вищим". Тут коротко викладене все Навчання Бога. Всi iншi знання й наставляння — лише роз'яснення до цiєї формули.
Бог хоче вiд нас, у тому числi, Мудростi: без неї важко йти цим шляхом . Одним з урокiв тут є вивчення будови й функцiонування власного тiла, турбота про нього. Навчившись цьому, ми потiм можемо пiклуватися й про iнших людей, збагачуючи їх своїм досвiдом.
... Доводиться чути думки, що, наприклад, сифiлiс треба лiкувати такими-то комплексами асан хатха-йоги, або, що взагалi будь-яку хворобу треба зцiляти тiльки молитвою, або, що й взагалi лiкуватися не треба, само пройде, нехай органiзм змiцнює свою опiрнiсть, а вiд будь-яких лiкiв, мовляв, — тiльки шкода.
Але сифiлiс вiд асан не проходить, лише переходить, поки захворiлий робить асани, у наступну стадiю свого розвитку. І скалку нiкому не прийде на розум видаляти молитвою: її видаляють нiгтями, голкою, пiнцетом. І життя в тiлi нам дано зовсiм не для того, щоб хворіти, витрачаючи на це енергiю й дорогоцiнний час. Воно дано — щоб активно розвивати в собi Божественнi якостi — Любов, Мудрiсть i Силу.
Мiй пiдхiд полягає в тому, що вiд будь-якої хвороби треба лiкуватися термiново, не даючи їй розвитися, i комплексно, всiма наявними методами.
Навiть якщо в руку застромилася скалка, так, буде доречно задуматися: чи ту справу я робив, яку насправдi потрiбно, або чи не загублено було мною в той момент стан Любовi й Спокою? Але занадто довго думати про це зi скалкою в руцi сенсу не має. Скалку треба швидше видалити й навiть, можливо, змазати ранку йодом.
Так само — i при грипi, ангiнi, нежитi. Вони можуть бути вказiвками на якiсь помилки. Наприклад, та ж втрата Спокою або спiлкування не з тими людьми. Але, зробивши правильнi висновки, цiлком доречно почати обробляти уражену слизувату оболонку маззю або настойкою календули, противiрусною оксолиновою маззю, зробити опромiнення "кварцовою" лампою, пити заварки шипшини, кропиви, хвої. Допоможе й прочищення вiдповiдних чакр i меридiанiв, очищення "кокона".
Так само — i у випадку бiльш складних захворювань, що вимагають втручання фахiвцiв-лiкарiв. Навiть при раку — нема рацiї вiдмовлятися вiд запропонованої лiкарями операцiї. Треба лише головний акцент, безсумнiвно, зробити на з'ясуваннi його кармічної причини й на виправленнi своїх помилок.
Зверну увагу, що сучасний Божественний Месiя Сатья Саі, що володiє необмеженою здатнiстю до чудотворення, що особисто зцiлив безлiч хворих — очно й заочно, самими неймовiрними, з погляду матерiалiстiв, способами — все-таки пiклується про створення звичайних лiкарень, навiть на територiї власного ашрама.
Адже й медичнi працiвники, i пацiєнти повиннi розвивати себе, удосконалюючись на Шляху до Бога, — через взаємодiю один з одним. А чудесне зцiлення треба заслужити власними зусиллями, iнакше воно не пiде на користь.
... Кожен гарний хазяїн або господарка повиннi мати у своєму будинку — не тiльки для себе, але й для гостей — набiр елементарних медикаментiв: бинти, вату, йод, календулу, фталазол, анальгiн, оксолинову мазь, меновазин, індовазин, шавлiю й iн. А дещо iз цього треба брати iз собою й при виїздах на природу, особливо групою.
Наприклад, фталазол допоможе при запаленнi в кишечнику, шавлiя — при запаленнi в стравоходi або шлунку. Меновазином можна не тiльки натирати захворiлi м'язи, але, розвiвши його приблизно в 50 разiв, — закопувати в нiс при нежитi, в ока при кон'юктивіті, а при розведеннi в 10 разiв — вiн добре допоможе, як полоскання, при ангiнi. Змазування індовазином i щiльне бинтування суглобiв, що опухають, нiг дозволить iти пiсля утворення забитих мiсць або натертостей.
Кожному добре б стати фахiвцем в "побутовiй" медицині: це й собi полегшить життя, i дозволить допомагати в труднощах iншим. Це — теж уроки Мудростi.
... Харчування "забiйною" їжею, що зараз досить добре дослiджено статистично, як i палiння й алкоголiзм, рiзко пiдвищує ризик захворювання раком. Люди, що харчуються "беззабійно", раком не занедужують.
Навпаки, навiть однiєї лише вiдмови вiд "забiйного" харчування звичайно буває досить, щоб рiзко полiпшити стан здоров'я: зникають шлунково-кишковi захворювання, гiпертонiя, рiзнi прояви подагри й т.ін.
У Росiї до 1917 року накопичувався успiшний досвiд лiкування "беззабiйним" харчуванням вiд рiзних хвороб i пристрастi до алкоголю й тютюну. Ширився також етичний рух за моральнiсть у харчуваннi [12-15,18,25,26,33,35,36,38], одним з iнiцiаторiв якого був росiйський письменник Лєв Миколайович Толстой, проклятий за "вiльнодумство" православною церквою.
Надалi цей рух було знищено бiльшовицьким терором. А зараз йому протистоїть росiйське православ'я. Парадоксально, але факт, що ця органiзацiя, що називає себе християнською, не тiльки також завжди фактично заохочувала пияцтво, але пiсля Горбачовської Перебудови стала, використовуючи податковi пiльги, одним з найбiльших iмпортерiв алкогольної й тютюнової продукцiї...
* * *
Люди, що встали на щирий релiгiйний Шлях, швидко позбуваються вiд безлiчi хвороб, навiть вiд раку. Так, у мене в рiзнi роки займалися в цiлому десятки ракових хворих, були серед них навiть уже "неоперабельнi", тобто вiд яких вiдмовилася медицина як вiд безнадiйних. Всi вони видужали, прийнявши правильну духовну орiєнтацiю й почавши робити (кожний — у мiру своїх сил) реальнi зусилля по вдосконалюванню себе.
Вiдзначу, що, природно, не всяка релiгiйнiсть рятує вiд хвороб. Ілюстрацiєю до того є зовсiм не менше число хворих серед членiв сучасних масових сект. А тi секти, де культивується мiстичний страх замiсть любовi, стають вогнищами й розсадниками психiчних захворювань. Існують також секти, де масово застосовують психоделіки, алкоголь, а це несумiсно як з духовним Шляхом, так i з просто здоров'ям. Ще одне з "модних" нинi захоплень сектантiв — це пити сечу — багато й довго — що приводить до отруєння, насамперед, головного мозку й ще бiльшому зниженню розумових здатностей.
Треба дуже добре зрозумiти, що всi нашi хвороби — це результат наших етичних помилок або дуростi. За всiм нашим болем треба побачити керiвну Руку Любовi Бога, що через Неї бажає нам на щось указати, що ми повиннi змiнити в собі.
Хвороби можуть бути, наприклад, наслiдком палiння, алкоголiзму, харчування трупами тварин, але чи не попереджав нас Бог про це? І якщо на це благословляють лiдери вашої секти — то чи не час вiдвернутися вiд них i звернутися до водiйства Бога?
Хвороби бувають i вiд лiнi людської: вiд лежачого-сидячого способу життя, наприклад. Також — вiд iгнорування необхiдностi загартовування органiзму. Або тому, що ми забули, що з кожним днем наближається смерть тiла й необхiдно у зв'язку з цим робити духовнi зусилля — щоб встигнути. Приклад, що ми вже обговорювали, — рак, що дається нам для того, щоб попередити про наближення смертi, щоб зробити її наближення бiльш вiдчутним, бiльше явним. І якщо людина натяк цей приймає й пробуджується — рак iде геть.
Хвороби бувають й у цiлителiв, вони їх "знiмають на себе" з пацiєнтiв: якщо поспiшають зцiлити тiло замiсть того, щоб почати зi зцiлення душi — усунення етичних причин, що викликають хворобу. А всi такi причини укладаються в три групи: а) вiдсутнiсть спрямованостi до Бога (або невiрна спрямованiсть), б) вiдсутнiсть любовi й в) неуцтво.
Приведу лише один з безлiчi можливих прикладiв. Запросили мене якось до себе додому двi дами: мама з дорослою дочкою. Ми сiли на кухнi пити чай. А на плитi поруч варився в каструлi чийсь труп. Вони довго розповiдали про свої хвороби... Я потiм запитав їх щодо любовi — любовi, зокрема, до тварин. Обидвi вони "заворкотали" про те, як вони їх сильно люблять... Я пiдняв кришку каструлi й запитав: "любите" — саме у виглядi супу? Або печенi — теж?..
Особливо страшний як причина захворювань хронiчний гнiв — у виглядi, у тому числi, емоцiй осуду когось, ворожостi, ненавистi, ревнощiв. Все це не тiльки веде в пекло, але й псує здоров'я. Через цi хвороби Бог нас попереджає: щоб отямилися, поки не пiзно. Причому рiзнi таблетки й валерiанка вiд пекла не допоможуть: Бог хоче вiд нас етичних рiшень i реальної змiни себе.
Також, даючи нам деякi хвороби, Бог пропонує узятися за елементарне вивчення анатомiї й фiзiологiї свого тiла й пiзнання причин хоча б самих звичайних порушень здоров'я.
Наприклад, сполучення великої кiлькостi бiлкової або жирної їжi iз солодкими блюдами веде до "спучування" живота: рясному газоутворенню у кишечнику.
Або: пiдiгрiвання й смаження їжi на рiдких рослинних оліях, на вiдмiну вiд вершкового масла, — шкiдливо, може дати захворювання печiнки. Тому що "ненасиченi" жирнi кислоти, з яких складаються рiдкi олії, при нагрiваннi в присутностi кисню легко окисляються з утворенням шкiдливих речовин.
Або: не слiд носити одяг iз синтетичних тканин, що стикається зi шкiрою, — навiть якщо вона виглядає красиво i її "носять всi". Тому що це порушує, у тому числi, бiоенергетичнi процеси в тканинах тiла.
Або: потрiбно не тiльки чистити зуби щiткою, але й прочищати вiд залишкiв їжi щiлини мiж зубами — наприклад, тонкою металевою пластинкою. І також треба хоча б iнодi, а при необхiдностi й систематично, масажувати ясна, легко продавлюючи всi промiжки мiж корiннями зубiв: вiд щелепи до частини зуба, що жує. Тому що якщо туди забивається при жуваннi їжа — виникає парадонтоз, про який ми довiдаємося звичайно далеко не вiдразу: лише коли занедужаємо або хтось укаже на неприємний запах з рота. Але ж носiння в тiлi будь-якого вогнища iнфекцiї отруює весь органiзм через струм кровi. І парадонтоз може стати причиною захворювань й в iнших мiсцях (наприклад, запалення носових пазух, горла, очей й т.ін.).
"У народi" iснує безліч дурних i шкiдливих вiдносно здоров'я думок.
Наприклад: якщо пiдхопилася "болячка" на губi, це — "застуда" й "нiчого страшного". Але насправдi це — або дуже заразливий вiрус герпеса, або iнодi — поразка губ трихомонадой. В обох випадках — цiлуватися не можна, треба лiкуватися.
Або: при болях у жiнок в областi яєчникiв говорять: застудила, треба грiтися. І ставлять грiлку або обмотуються шаллю. Але це можуть бути або необразливi "овуляторні" болі, пов'язанi зi звичайним i природним розривом фолiкула, — тодi все в порядку й "грiтися" не треба. Або ж це може бути запалення, викликане мiкробами, тодi треба серйозно лiкуватися антибiотиками (саме, сучасними цефалоспоринами). Причинами хронiчних запалень маткових придаткiв також можуть стати бiоенергетичнi поразки вiд сексуальних контактiв з енергетично грубими партнерами, а також носiння синтетичної бiлизни.
Або: геморой пояснюють малорухомим способом життя, тодi як причина його в тiм, що в прямiй кишцi затримуються дрiбнi шматочки випорожнень, вони й натирають стiнки кишки при ходьбi; у результатi виникає запалення слизуватої оболонки iз залученням стiнок він. Профiлактика — стежити за повною чистотою нижнього вiддiлу кишечнику, а при найменших ознаках запалення змазувати його бактерицидними мазями.
Або: не можна завагiтнiти в iншi днi, крiм декiлькох у серединi циклу. Насправдi ж iмовiрнiсть зачаття в усi iншi днi не зникає, а лише знижується.
Або: ослаблення полової функцiї в чоловiкiв треба лiкувати кавою й м'ясом. Але насправдi треба в таких випадках виключити й те, i iнше. А допомогти може, насамперед, корекцiя своїх емоцiй, встановлення глибокого внутрiшнього спокою. Це приходить при правильному просуваннi по духовному Шляху.
Або: "неофітське" гасло: "Не буду застосовувати нiякi лiки!". Це — не ознака мудростi. Скорiше — навпаки. Ми не маємо часу болiти! І також нема рацiї вiддавати своє тiло "на поживу" мiкробам. Вiд них воно страждає незрiвнянно бiльше, нiж вiд адекватного лiкування лiками.
Бог хоче вiд нас мудростi. Вона здобувається через знання про усе, у тому числi, про будову наших тiл, про можливi погрози їм, засобах запобігання таких небезпек i лiкування хвороб.
Я рекомендую кожному купити "Довiдник практичного лiкаря" i хоча б раз його прочитати цiлком. Це, зрозумiло, не дасть медичної освiченостi й не замiнить допомоги фахiвцiв-лiкарiв. Але ми хоча б будемо мати уяву про рiзноманiття можливих хвороб: вiд венеричних i грибкових шкiрних — до психiчних. І ми зможемо вже легше орiєнтуватися серед чатуючих нас небезпек, будемо легше їх уникати.
Примiром, до мене кiлька разiв заходили гостi iз грибковими захворюваннями нiг — i без усякого каяття совiстi й стиснення надягали мої тапочки...
Або: венеричнi хвороби в неофiтiв звичайно не викликають у них особливої тривоги: такi хвороби, вважають вони, можуть бути тiльки "в них" — у "недуховних" людей, а в мене це — "просто так", "зараз пройде"...
Приймiть, якщо хочете, i таку пораду: краще — не болiти, але, якщо вже занедужали, — то лiкуватися комплексно вiдразу всiма наявними способами: й аналiзом причин хвороби, i покаянням, i медитативними й біоенергитичними прийомами, i неспецифiчними засобами, що пiдвищують опiрнiсть органiзму (вiтамiни, алое, гарячi ванни, ультрафiолетове опромiнення "кварцовою" лампою, а iнодi й "моржування" i т.ін.) плюс специфiчнi лiкарськi препарати та iншi засоби, якi може порекомендувати лiкар.
До речi, однiєю з мiр профiлактики багатьох хвороб i забезпечення гарного самопочуття є щоденне миття всього тiла з милом. А для успiшної духовної роботи — це просто необхiдно.
Запам'ятаємо: здоров'я знаходиться на духовному Шляху. І по духовному Шляху краще йти здоровими.
