Сексуальний аспект Любовi
Кожний з нас i всi втiлені люди з'явилися тут, у свiтi матерiї, завдяки сексу. Чи не абсурдно його заперечувати?
Але секс — це не тiльки засiб розмноження, але й — при правильному до нього вiдношеннi — спосiб розвитку в потрiбному напрямку емоцiйної сфери, метод знаходження витонченостi, нiжностi, дбайливостi — найважливiших якостей на Шляху до Бога.
А заборони на секс, опоганення його деякими релiгiйними сектами характеризує перекрученiсть цих сект, поглинення їх гуною тамас [9, 10].
Але, з iншого боку, i надмiрна захопленiсть сексом, при якiй пошук нових сексуальних пригод стає головним сенсом життя, не заохочується Богом. Таким людям Бог указує на їхню неправоту, наприклад, посилаючи їм вiдповiднi хвороби.
В онтогенезi (розвитку в даному втiленнi) будь-якої здорової людини секс грає з початку статевого дозрiвання соцiалiзуючу роль (це було продемонстровано й в експериментах на тваринах; див. [9]). Статеві гормони, що виробляються, тягнуть людей один до одного, змушують почати вивчати особливостi iнших людей, способи спiлкування з ними.
А в поведінці, що пов'язана з сексом, яскраво видно часом полярнi якостi людей. Так, однi дарують себе, свою любов iншому, пiклуючись про нього. Люди ж протилежного полюса вимагають задоволення для себе, проявляють егоїзм, сполучений з насильством, iз презирством, навiть iз ненавистю до своїх сексуальних партнерiв. Так люди проявляють i розвивають у собi якостi тiєї або iнший гуни й спрямовуються в напрямку або до Бога, або ж у пекло.
Усiма нами значною мiрою керує Бог. У тому числi, Вiн зводить нас iз iншими людьми в сферi сексуальних вiдносин. Вiн це робить, пропонуючи людям навчальнi ситуацiї, у яких вони самi повиннi приймати правильнi або неправильнi рiшення. Так люди полiпшують або калiчать свої долi.
І якщо хтось терпить збиток на сексуальному поприщi — вiн повинен шукати тут свої помилки з урахуванням напрямної Волi Бога. Треба знайти цi помилки й зробити висновки на майбутнє.
Або iнодi ми виявляємося в скрутному станi через свої помилки в минулих втiленнях. Це значить, що колись я зробив або зробила комусь те, що зараз довелося випробувати на собi. Просто виявився "закон карми" — Бог показав менi те, як було жертвам моїх минулих злочинiв. Зробимо правильнi висновки!
Як же поводитися в сексуальних вiдносинах, щоб через них рухатися до Бога, а не в протилежну сторону?
Головне правило тут — не повинно бути нiякого примушування — нi великого, нi малого, навiть у думках. Кожний повинен абсолютно вiльно нести назустрiч iншому свою любов, бажання наповнити, наситити нею.
При цьому не можна не враховувати психологiчнi розходження мiж статями. А вони великi. Наприклад, чоловiк відчуває бажання до сексуального контакту з конкретною жiнкою у вiдповiдь переважно на зорове сприйняття. Тодi як жiнка — на тактильне: на нiжнi дотики, на пещення.
Всi ми повиннi завжди намагатися бути нiжними й ласкавими один з одним. Нiжнi слова, щира посмiшка любовi, дотики руками й губами є формами вираження пещення. (Цiлувати, до речi, треба розслабленими й не мокрими губами, не розкриваючи їх. "Слинявi" ж поцiлунки викликають лише ворожiсть до того, хто цiлує.)
Статевий акт — це, у тому числi, iнтенсивний енергообмін мiж партнерами. Особливо потужний викид енергiй вiдбувається при оргазмi; оргазм — це i є блаженство, що супроводжує цей викид енергiї.
Данi енергiї iстотнi для правильного функцiонування органiзму, у тому числi для духовної роботи. Тому кожний повинен прагнути подарувати свою енергiю улюбленому; це — досить коштовний подарунок, якщо, звичайно, енергiя чиста й тонка.
... Проблема економiї енергiї органiзму заради медитативної роботи дiйсно актуальна. Так, ми повиннi намагатися виключити зi свого життя все не необхiдне, все, що заважає духовному росту. (Справи духовного служiння по принципах карма-йоги є необхiдними). Типовий варiант даремної розтрати енергiї — це секс iз неадекватними партнерами. На такi сексуальнi забави — так, дiйсно, — енергiя розтрачується дарма.
Але хто такi — неадекватнi партнери? І хто є адекватнi? Адекватнi — це, насамперед, приблизно рiвнi по енергетичнiй чистотi й за рiвнем духовного просунення, у тому числi, по витонченостi й величинi свiдомостi. А тi, якi поки стоять на принципово бiльш низькому щаблi свого еволюцiйного просування, якi ще забрудненi енергетично, ведуть не духовний спосiб життя, мають грубi етичнi пороки, — тi неадекватнi.
Сексуальнi вiдносини з адекватними партнерами ведуть не до розтрати, а до обмiну енергетичною чистотою, до активiзацiї в обох партнерах психiчної енергiї, до загального її росту. Вони також створюють бiльшу енергетичну стiйкiсть обох чоловіка та жінки.
Секс нам, людям, даний не тiльки для народження дiтей. Але вiн покликаний ще сприяти духовному росту тих, хто до такого росту здатний. Через секс ми вчимося любити емоцiйно iншу людину й розвиваємо структури емоцiйної сфери, вчимося пiклуватися про iншого, пiзнаємо, нарештi, стан спокою, блаженства, розвиваємо цi стани в собi, готовлячи в такий спосiб себе до Великого Спокою й Великого Блаженства в Обителi Творця.
Секс мiж чоловiком та жінкою може стати способом спiльних медитативних тренувань. Наприклад: обоє партнери при сексуальному контактi дивляться один на одного зi своїх анахат, потiм зливаються духовними серцями один з одним — i з Богом.
Вiдзначу ще, що в низькосортнiй лiтературi по нiбито "духовному сексу" можна зустрiти рекомендацiї взагалi уникати власних оргазмiв. Це, мовляв, дасть вам накопичування енергiї у своєму тiлi, дасть гiгантський духовний рiст... Але насправдi помилковi спроби пiдвищення свого благополуччя за рахунок iнших, на шкоду iншим — нiчого загального з духовнiстю не мають. Це — пропаганда форми енергетичного вампірізму, це — огидна форма егоїзму. І це нiяк не може бути визнано Богом за любов i не має вiдношення до Шляху до Бога.
І останнє: хто може ставати чоловiком або дружиною духовного подвижника? І що таке для таких людей шлюб? І що таке для них перелюбство?
Загальнi правила тут такi:
Шлюб є досить стiйкий союз людей, що йдуть разом по духовному Шляху, причому одним з компонентiв їхнього спiлкування є сексуальнi вiдносини.
І навпроти, "усяке (сексуальне) з'єднання несхожих один з одним людей є перелюбство" [10] — так учив Ісус Христос Своїх найближчих учнiв, i це записав у своєму Євангелiї апостол Пилип. "Несхожi один з одним" — це ті люди, що значно розрiзняються мiж собою за рiвнем духовного просунення. Вони розрiзняються, у тому числi, по психоенергетичним показникам: чим бiльше очищена й стоншена енергетика — тим ближче людина до своєї Мети, до Бога. А при сексуальному спiлкуваннi вiдбувається iнтенсивний енергообмін партнерiв. Отже, шлюб з неадекватним за духовними показниками партнером гальмує просування того, хто іде спереду, i такий шлюб не бажаний Боговi.
Перелюбством Бог також уважає надмiрну захопленiсть сексом, що виражається в прагненнi до пошуку все нових сексуальних розваг. Такi тенденцiї вiдволiкають вiд Бога, ведуть убiк вiд Шляху.
Ми бачимо, що обидва цi варiанта перелюбства можуть мати мiсце тiльки для релiгiйних людей. До мирських же людей, що живуть лише своїми плотськими турботами, це вiдносини не має, для них — i правила iншi.
Бог Сам зводить i розводить у шлюбних вiдносинах людей, що йдуть до Нього; нiяким земним "пастирям" Вiн цю Свою функцiю не передавав. Державна ж реєстрацiя шлюбiв має значення тiльки заради дозволу майнових питань i проблем, пов'язаних з вихованням дiтей.
Необхiдно також пiдкреслити неадекватнiсть вимоги в цей час рiзними релiгiйними сектами (а iнодi й свiтською мораллю) вступати в шлюб "наослiп", не пiзнавши один одного iз сексологічної сторони.
Отже, шлюбнi вiдносини — це важливi уроки в Школi в Бога. Будемо ж чуйнi до Його Волi й покiрнi їй!
На закiнчення глави процитую фразу з Євангелiя вiд Пилипа: "Пiзнайте ж чистий шлюб — тому що він має велику силу!" [10].
