Структура Абсолюту
Примiтка до схеми: стрiльцями показана динамiка процесiв в Абсолюті.
Головне, що треба врахувати при вивченнi приведеної схеми, це те, що вона вiдбиває саме просторову багатомiрнiсть (багатолоковість, багатоеонність). Тому те, що на листi папера розташовано знизу, позначає насправдi те, що перебуває в глибинi, у найтонших локах. А те, що на схемi знаходиться вище, вiдповiдає наростаючій щiльностi (чи навiть грубості). Iнакше кажучи, напрямок на схемi вниз означає в реальностi — всередину Багатомiрного Тiла Абсолюту; а нагору — до Його поверхнi.
І не слiд представляти сектора на таблицi як реально iснуючi сектори у всесвiтi: у дiйсностi це — не сектора, а шари багатомiрностi.
Вiдзначу ще, що багатомiрнiсть не може бути дослiджена фiзичними приладами: вони не можуть бути внесенi в iншi локи зi свiту матерiї. Єдине, чим можливо сприймати iснуюче в iнших локах, — це розвинута методами буддхі-йоги витончена свiдомiсть духовного подвижника, здатна вiльно переходити з локи до локи.
Говорячи ж "наукоподiбною" мовою матерiалiстичної науки, можна сказати, що все, що знаходиться у всiх не-матерiальних локах, має "лептонну" природу, хоча зрозумiло, що такi слова самi по собi занадто мало дають для вирішення поставлених у даній книги проблем.
... Отже, почнемо розгляд схеми знизу, iз глибини багатомiрностi.
У всесвiтнiй порожнечi перебуває щонайнайтонший енергетичний стан самого глибинного Шару Абсолюту — Ішвара (Бог-Отець, Творець, Iєгова, Аллах, Дао, Споконвiчна Свiдомiсть, Адібудда: саме так i ще багатьма iншими словами на рiзних iнших мовах Його називають). На схемi Його Обитель позначена внизу над Порожнечею праворуч.
Тепер звернемо увагу на суцiльну вертикальну лiнiю. Це — "Дзеркало", реально подiляюча весь Абсолют "мембрана". По праву (на схемi) сторону вiд неї — три основних, базових, вiчно iснуючих складових Абсолюту: Ішвара в Його Обителi ("Чертозі", мовою учня Iсуса Христа апостола Пилипа [8]), а вище (на схемi) — бiльш щiльнi "поверхи" акаші — локи протопуруши i протопракріті. Цi три базових шари iменуються ще вiдповiдно чидакашою, читакашою i бхутакашою.
Лiворуч вiд "Дзеркала" на схемi позначенi саме похiднi вiд базових станiв Абсолюту: локи Брахмана (Вищого Пуруши), пуруши i пракріті. Вони iснують тiльки пiд час кальп у "виявлених свiтах" всесвіту — на що з'являються i потiм зникають, що поглинаються акашою "острiвцях" Утвору. При настаннi "кiнця свiту" (Пралайї) для кожного з таких "острiвцiв" — його матерiя знову перетворюється в протопракріті, а iндивiдуальнi душi (дживи), що не побажали чи не встигли досягти у своєму розвитку в рядi багатьох утiлень Досконалостi (тобто знаходження Божественностi i злиття зi Свiдомiстю Вищої i Найвищої Пуруши), — дифузуються до стану протопуруши.
Звернемо увагу, що пiд час кальп (тобто iснування матерiальних "острiвцiв" Утвору) на них вiдбувається рiст кiлькостi i пракріті (за рахунок, наприклад, фотосинтезу), i пуруши (за рахунок росту кiлькостi енергiї iндивiдуальних душ, що харчуються пракріті), що iз закiнченням Кальпи поповнюють собою космiчнi запаси протопракріті i протопуруши. Тому кiлькiсть останнiх iстотно не змiнюється.
Усе, що на схемi представлено вище "першого поверху" Абсолюту, є "сферою дiяльностi" Брахмана, "свiтом Брахмана" (на санскритi — апарабрахман, тобто те, що не є Божественним Брахманом).
Тепер розглянемо найлiвіший стовпчик на схемi. Він вiдбиває стан душ пiд час Кальпи. Рiзноякiснi за рiвнем тонкостi-грубості душi (в залежності від тих емоцiйних станiв, до яких вони привчили себе пiд час утiлень) розподiляються по шарах багатомiрностi як би на тлi основних лок. У тому числi, шар з бiльш витонченою енергетикою (на схемi — "другий поверх") називається раєм, а найгрубіший (на схемi — верхнiй) — пеклом. Мiж ними — шар душ, що перебувають у промiжному станi прихильностi до матерiї; найбiльше часто вживана назва для цього шару — "астральний план". (Докладнiше див. у [5,7]).
Але розглянемо процес еволюцiї джив бiльш детально iз самого початку.
Коли на якiйсь планетi створюються умови для iснування органiчних тiл (тобто умови, подiбнi iснуючим зараз на Землi) — там бере старт процес розвитку часток пуруши, що формуються з протопуруши. Цей процес починається на мiнеральних носiях i потiм продовжується в органiчних тiлах, що еволюцiонують паралельно з розвитком джив. Система обмiну речовин в органiчних тiлах дозволяє перетворювати пракріті в енергiю пуруши (тобто iндивiдуальних зростаючих у втiленому станi душ). Це забезпечує рiст джив у кiлькiсному вiдношеннi.
Володiючи значною свободою волi, втiленi дживи розвитих в еволюцiйному вiдношеннi видiв тварин i тим бiльше людей еволюцiонують, пiдкоряючись "закону карми". Паралельно в бiльшостi з них йде розвиток iнтелектуальних здiбностей, у деяких людей з'являється можливiсть почати усвiдомлене духовне самовдосконалення i вони можуть стати мешканцями раю, а потiм i Обителi Творця.
Хоча iншi залишаються "матерiалiстами", що не усвiдомлюють нiчого, крiм матерiї, i що вважають себе матерiальними тiлами; їхнiй спосiб життя не вiдрiзняється принципово вiд життя представникiв багатьох видiв тварин.
Тi ж дживи, що привчають себе жити в грубих емоцiйних станах, — вони вiдправляються в пекельнi локи, позначенi у верхнiй лiвiй частинi схеми; це — "пiтьма зовнiшня", мовою Нового Завiту. Їхня доля на майбутнє — новi втiлення в "пекельних" земних умовах чи ж руйнування до протопуруши ще ранiше закiнчення Кальпи.
У вiдповiдностi зi сказаним, можна подiляти всiх людей на три категорiї: а) середня група "матерiалiстiв", б) люди демонiчнi i в) люди, що реально йдуть до духовного Досконалостi, до Злиття з Творцем.
Головною складовою духовної самореалiзацiї останнiх є, насамперед, розвиток духовного серця (див. [7,9]). Оптимальним досягненням для таких успiшних духовних подвижникiв є Злиття себе (як свiдомостi, буддхі) з Вищою Пурушою чи навiть проникнення в Обитель Творця i Злиття там з Ним. Варто саме привчити себе жити в цих станах ще при наявностi фiзичного тiла. Тi, хто процвiтали в цьому, ставши невiд'ємною i нерозривною Частиною Вищих Форм Божественної Свiдомостi, знаходять, у тому числi, здатнiсть керування матерiєю, як це демонстрували Iсус Христос, Бабаджі й Iншi [11,14], а зараз демонструють Девід Копперфільд i Сатья Саі.