7. Про деякi принципи державного устрою
7:1. Ми вже обговорювали, що люди розрiзняються мiж собою психогенетичним вiком, а також тим, у яку сторону (до Творця — чи вiд Нього) вони йшли у своєму розвитку протягом i цього, i попереднiх утiлень. Звiдси — i потенцiал кожного в час сьогодення.
Лише одиницi — з мiльйонiв людей — можуть у даному конкретному втiленнi досягти практичного пiзнання Творця i Злиття свiдомiстю з Ним.
Іншi можуть стати гарними органiзаторами в бiзнесi, науцi, медицинi, полiтиці, педагогiцi, у виробничих i iнших сферах життя суспiльства. Якщо вони живуть праведно — то готують себе до того, щоб заслужити рай i потiм досягти ще більших духовних висот у своєму найближчому еволюцiйному майбутньому.
Третi поки ще еволюційно "не доросли" до того, щоб стати саме гарними керiвниками великого масштабу. Але вони можуть успiшно творчо працювати на благо собi й iншим людям як фахiвцiв рiзноманiтних галузей. І вони будуть у раю, якщо будуть жити по принципах Божественної етики. Але участь у служiннi iншим людям у вигляді передачi духовних знань — це дозволить їм значно прискорити свiй духовний рiст i швидко наблизитися до Кiнцевої Мети.
І є також категорiя людей — найчисленніша в будь-якiй країнi — яка здатна поки працювати тiльки на рiзноманiтних пiдсобних роботах (тобто будучи керованими iншими людьми). Сюди входять як еволюційно молодi, так i люди, що еволюційно деградували. Кожна з них теж має шанси позитивно еволюцiонувати, досягти рай i розвиватися далi — хоча швидкi великi духовнi досягнення для них не реальнi.
7:2. У гармонiйно розвитому суспiльствi представники кожної такої еволюцiйної групи знаходять — природно i безконфлiктно — адекватне для себе i корисне для iнших людей мiсце в громадському життi.
7:3. В особливу соцiальну групу варто видiлити людей, що володiють схильнiстю до вiйськової справи, а також насильством й агресивнiстю, зв'язаними iнодi i з благими спонуканнями. Їх (i тiльки їх!) природне соцiальне призначення — служба в збройних силах i iнших "силових" структурах, без яких жодна держава зараз iснувати не може. Якщо цi люди служать в умовах строгої дисциплiни i праведностi — вони теж розвиваються еволюційно правильно.
Таким чином, є в будь-якiм суспiльствi тi, призначення яких складається у вивченнi вiйськової справи i служiннi через це. І є iншi, примус яких до служби у воєнiзованих структурах — калiчить.
Примусовий набiр юнакiв в армiю є надзвичайно шкiдливої в еволюцiйному вiдношеннi формою рабства. І це не може мати мiсця в державах, що претендують на те, щоб називатися цивiлiзованими.
