6. Якою повинна бути практика релiгiйних об'єднань
6:1. Обрядовi форми релiгiйної практики цiлком доречнi для початкiвцiв у релiгiї. Але треба розумiти, що вони можуть нести лише ту користь, що привчають людей пам'ятати про буття Бога. Обряди, як би їх нi називали i яке б значення їм не додавали люди, — не можуть нi в якiй мірi самi по собi вирiшити проблему реалiзацiї сенсу життя людини.
6:2. Дiяльнiсть релiгiйних об'єднань не повинна замикатися тiльки в обрядовостi. Треба роз'ясняти про Бога, про сенс життя людини i шляхи його здiйснення. Повинна вестися етична робота, що включає обговорення етичних принципiв, осмислене покаяння, колективний аналiз етичних проблем — на конкретних прикладах iз практичного життя, iз книг, газет, фiльмiв i iнших джерел.
Значне мiсце може займати естетика, включаючи сонастроювання з найтоншими проявами живої природи i вiдповiдними здобутками рiзних жанрiв мистецтва. Витончена й одухотворена краса людського тiла також цiлком гiдна займати своє мiсце в цьому ряду.
Духовна робота буде набагато ефективнішою, якщо її збагачувати заняттями по екологiї, спортивними тренуваннями й оздоровчими заходами, включаючи загартовування, лекцiї i бесiди про здоровий спосiб життя, освоєння прийомiв целительства i самозцiлення.
Повиннi вестися заняття по психiчнiй саморегуляцiї з головним акцентом на цiлковите освоєння функцiй духовного серця.
6:3. Не повиннi даватися дiтям i неспроможним в етичному й iнтелектуальному вiдношеннях дорослим заглибленi медитативнi прийоми, особливо зв'язанi iз силовим аспектом розвитку свiдомостi. Це може вести до серйозних психiчних порушень, що припиняють позитивну еволюцiю даної душi.
Присвяти в духовнi знання повиннi здiйснюватися строго дозованно — в мiру освоєння учнями попереднiх етапiв.
6:4. Дiяльнiсть релiгiйних об'єднань може оцiнюватися, виходячи з наступних мiркувань:
Ми вже обговорювали, що основними якостями Бога в аспектi Творця є Любов, Мудрiсть i Сила. І людина, прагнучи до Досконалостi, повинна розвивати себе саме по цих трьох параметрах. Для вирощування вiдповiдних якостей iснують три тiсно зв'язаних напрямки духовної роботи: етичний, iнтелектуальний i психоенергетичний.
Лише далеко не всi духовнi органiзацiї i Школи мають знання про правильний психоенергетичний аспект розвитку, без якого, однак, неможливо досягти серйозного прогресу.
Приблизно така ж картина i з iнтелектуальним аспектом: правильне розумiння сутi Божественного i володiння достатньо повними методологiчними представленнями про духовне просування присутні лише далеко не у всiх духовних Школах.
Але от, що заслуговує на увагу: Бог заохочує дiяльнiсть деяких "молодих" за рiвнем знань релiгiйних груп i органiзацiй — при тiй лише головнiй умовi, що вони дотримують етично вiрної спрямованостi: тобто спрямованi на пошук i пiзнання Творця на фоні Любовi.
Варто визнати, що етичний аспект розвитку є головним на Шляху духовного вдосконалювання, на Шляху пiзнання Бога i зближення з Ним.
Тому критерiєм розрiзнення правильної чи неправильної релiгiйної орiєнтацiї є саме етична спрямованiсть.
Девiз: "Бог i Любов" — це вiрно.
Ненависть до кого б то не було, проповiдь насильства, зведення в "норму" убивств людей i iнших безвинних iстот, пияцтво i застосування iнших наркотикiв, також жадібність, агресивнiсть, самозакоханiсть, облуднiсть i зарозумiлiсть лiдерiв — це не вiрно, це — зло, це — не вiд Бога i до Бога не веде.
6:5. Отже, основним принципом еволюцiйного розвитку є саме багатоаспектна Любов, що починається з жалiсливого вiдношення до всiх проявiв життя, що направляється вiрним розумiнням релiгiйно-фiлософського аспекту нашого буття, що ґрунтується на розвитку себе як духовного серця. [1-9]
