Висновок
Ця книга написана за вказiвкою Бога i благословлена Ним до видання. Вона є плодом зусиль автора, не просто "вiруючого в Бога", але добре знаючого Його, у тому числi, у Його Обителi. Своїм життям автору вдалося довести, що Творець не тiльки пiзнаваний, але може стати Реальнiстю, бiльш чiтко сприйманою, ніж навiть тiла iнших людей.
Автору добре знайомi й особистiснi Прояви Бога-Отця — Божественнi Вчителi Iсус, Бабаджі, Крішна, Хуан-Ді, Сатья Саі i багато Хто Iншi. Вiд Них вiн одержував присвяти в Божественнi Знання протягом усього свого проходження по духовному Шляху.
А зараз, пройшовши весь цей Шлях аж до Обителi Творця, вiн дiлиться своїми знаннями, досвiдом — через книги — з усiма, хто бажають прийняти цю допомогу. Тому, хто пройшов весь Шлях до кiнця, добре виднi помилки в просуваннi тих людей, що до фiнiшу ще не дiйшли. I на такi помилки, на можливостi їхнього здiйснення вiн указує.
Автор добре розумiє, що лише по даному навчальному посiбнику пройти весь Шлях до кiнця неможливо: не все може бути викладене на сторiнках книги. Наприклад, у неї не помiстиш "мiсця сили", що грають настiльки важливу роль у медитативнiй практицi. Але пройти всi ступiнi аж до Злиття зi Святим Духом за даними iнструкцiям можна цiлком.
А ще бiльш легко досяжнi "переселення" у своє духовне серце i повне здоров'я — треба лише виконати всi рекомендацiї початку книги, а вони занадто зрозумiлi i простi, щоб це не зробити.
Найперша мета, що кожний може для себе поставити — це вийти з гуни тамас. Вийти з неї треба в усьому, у чому тiльки можливо: у харчуваннi, в емоцiях, у розмовi, у будь-яких формах спiлкування з iншими людьми, iз всiма одиницями втiленого i невтiленого життя... I тому, хто щиро робить цi першi кроки до Бога, — до того Бог Сам йде назустрiч, протягаючи для допомоги Свої Руки.
А описанi в книзi ключовi моменти вищих ступiней Шляху нехай послужать тим, хто самi пiднiмаються по них, дороговказними вiхами, зручними орiєнтирами, щоб не заблудитися.
У теоретичному планi автор не пропонує нiчого свого: вiн просто сформував цiльну концепцiю про найважливiше — на пiдставi знань, що повiдомляються людям i йому особисто Богом. Це узагальнення стало результатом його довгого учнiвства в Бога, тiсного i плiдного спiлкування з Ним, а також багаторiчної апробацiї методик у викладаннi безлiчi людей; причому кожний дiйшов до тих чи iнших ступiней духовного сходження — у залежностi вiд своїх здiбностей у даний час.
І хотiлося б, щоб усi люди вiдкоригували свої релiгiйнi представлення, звiльнившись вiд сектантських вiдхилень, що сформувалися в столiттях, вiд запропонованого Засновником усiх релiгiйних Навчань — Богом — єдиного для всiх людей курсу. Хотiлося б, щоб усi люди направилися уторованою дорогою до нашого загального Єдиного Бога-Отця, лише називаного по-рiзному на рiзних мовах.
Давайте ж тепер усi разом вiдновимо споконвiчне Навчання Бога! Але починати це потрiбно зi змiн у самих собi.
При цьому немає необхiдностi вiдмовлятися вiд сформованої обрядової практики. Треба лише впровадити вiрне розумiння того, що є Єдиний для всiх iстот Всесвiтнiй Бог, i про те, як нам спiвробiтничати з Ним у Всесвiтньому Еволюцiйному Процесi, удосконалюючи себе i допомагаючи в цьому iншим.
Найголовніше ж знання, що повинне стати стрижнем усього, полягає в тому, що Бог є Любов i Вiн хоче бачити нас теж у виглядi свідомостей (душ), що перебувають завжди тiльки в станi любовi. Такий головний Завiт Бога.
