Володимир Антонов
Ключі до таємниць бутя.
Набуття безсмертя
(лісова лекція до фільму)
Навіщо ми живемо на Землі? У чому сенс нашого життя?
З історії філософії нам відома низка невдалих спроб знайти відповіді на ці питання.
Наприклад, засновники екзистенціалізму стверджували, що життя кожного з нас на Землі — це лише безглузда випадковість. Більш того, адже ніхто з нас не давав нікому свого дозволу, згоди на те, щоб жити. Вони засмучувалися з цього приводу та бачили гідний вихід з цієї “безглуздої ситуації” — лише в самогубстві.
То були атеїсти.
А дуже багато сучасників, віруючих у буття Бога, зовсім не цікавляться цим питанням. Вони… лише мріють про земний добробут і про те, щоб уникнути пекла після смерті тіла… А що для цього потрібно робити? Виявляється, брати участь у різноманітних “релігійних” обрядах, розкаюватися у гріхах, справжніх та уявних, а також “молитися”. Тобто, перш за все, випрошувати “спасіння” від пекла — у Бога або у вигаданих представниками даної конфесії “богів” і “святих”.
Цьому АБСУРДУ завжди сприяли жерці таких релігійних напрямків. Вони вселяли своїй “пастві” уявлення про Бога як про злісне Страхіття, яке тільки й займається тим, що карає і тому Його слід боятися! А ми — Його жерці, ми є ваші заступники перед Ним. Ми за вас “молимося” і вас вчимо правильно “молитися”...
Чому я називаю таку форму псевдорелігійності — абсурдом? А тому, що насправді ми, згідно з Волею Бога, повинні УДОСКОНАЛЮВАТИ СЕБЕ (як душі) згідно з Його Вченням. А зовсім не волати Йому про свою гріховність! І не жебрачити перед Ним про “земне” благополуччя, а прагнути стати “досконалими, як досконалим є Отець наш Небесний”, говорячи словами Ісуса Христа!
І ще: хіба СТРАХ сприяє зближенню когось і кимось? Ні! — любов! Адже не просто так Ісус і всі інші Божественні Вчителі вчать нас не боятися і не ненавидіти, — а ЛЮБИТИ!
Існує ще одна, також хибна, але все ж дещо вищого рівня спроба пояснення сенсу наших життів. Я наголошую на її вищому рівні тому, що вона має хоча б якусь позитивну значущість. Хоч й надзвичайно малу. Згідно з нею, ми з'явилися на Землі в результаті того, що Богові в Його Обителі… стало самотньо. І саме тому Він роздробив частину Себе на дрібні шматочки душі. Навіщо? Щоб стало веселіше. Щоб хоч якось подивитися з боку на Самого Себе, розважитися таким чином… І що кожному з нас через це робити? А лише, виявляється, усвідомити єдиносутність себе-шматочка з Ним.
Як ставитися до такої наївності?
Це лише трохи нагадує правду, хоча й дуже бідно!
Чому бідно? Ну вже хоча б тому, що в цій казці немає ЗОБРАЖЕННЯ БОГА. А, відповідно, немає навіть вказівки на те, де його шукати, щоб усвідомити ту саму єдиносутність з Ним…
Причина всіх подібних оман і курйозів полягає у тому, що дуже багато втілених людей, навіть більшість, представлена саме психогенетично молодими людьми, виявляються неспроможними вмістити розумом таке, наприклад, явище, як багатовимірність простору. А без прийняття цього у свій світогляд — неможливо ані пізнати сутність Бога, ані зрозуміти шлях пізнання Його.
Детально ми обговорювали цю тему в багатьох наших книгах, читайте їх! А зараз я лише коротко скажу, що просторові мірності це, ніби, поверхи Світобудови, що називається також Абсолютом. Вони різняться між собою за рівнями “шкали витонченості — грубості”.
Творець або Бог-Отець, Первинна Свідомість, Ішвара, Дао, Аллах, і так далі – неважливо, якою з людських мов ми Його називаємо — є саме найвитонченішою Частиною Світобудови. Причому саме ОСНОВНОЮ Його Частиною – НЕСКІНЧЕННОЮ за розмірами та наявною ЗАВЖДИ.
На протилежному ж кінці згаданої “шкали витонченості — грубості” знаходиться пекло — обитель найогидніших душ: лихих, агресивних, які складаються з чорних енергій.
* * *
Індивідуальні душі, насправді, є за своїм походженням не частинками Початкової Свідомості, а складовими іншого компонента Світобудови, а саме протопуруші.
Завдання цих душ, тобто й кожного з нас, просуватися у своєму розвиткові до Первинної Свідомості, до Творця.
Все це стає більш наочним, якщо познайомитися зі схемою вивчення будови Абсолюту, що наводиться у наших книгах.
В результаті Душі, які досягли Досконалості, вливаються у Творця, збагачуючи Його Собою. Оселившись навічно в Обителі Творця, живучи тепер у Злитті з Ним, ставши Його невід'ємними складовими Частинами, Ці, які досягли, продовжують працювати, допомагаючи іншим душам, які еволюціонують. У світі втілених істот Вони проявляють Себе тепер як Представники Творця, іменовані також Святими Духами, або, у збірному сенсі – Святим Духом.
Ось у чому сенс існування всього Творіння, а також сенс нашого буття та буття тут усіх істот!
Ну, а доля тих, хто не йде цим Шляхом, хто, навпаки, розвиває у собі грубість, злість, жорстокість — їхньою долею є пекло, “смітник Еволюції”.
… Те, що ви зараз чуєте, не є “винаходом” мовця. Ні, це є те знання, яке має у своєму розпорядженні Бог. Те, чому навчають Божественні Вчителі, тобто Месії та Святі Духи. Те, чому Вони навчали втілених людей завжди, й навчають і тепер.
Цьому вчили у тому числі і Тот Атлант (Він же — у наступному Його Божественному Втіленні Гермес Трисмегіст), і Піфагор, і Крішна, і Гаутама Будда, й Ісус Христос, і Божественні Вчителі пізніших епох та нашої сучасності. (Найбільш повно інформація представлена у нашій книзі (‘Класика духовної філософії та сучасність’).
* * *
Так що ж слід робити, щоб успішно просуватися до своєї справжньої та кінцевої Мети?
Треба:
— вивчати Волю Бога і прагнути до етичної бездоганності,
— всіляко розвивати себе інтелектуально,
— піклуватися про енергетичну чистоту і здоров'я свого багатовимірного організму і прагнути до все більшої його очищеності,
— опановувати методами психічної саморегуляції, що дозволяють, зокрема, перетворити себе на духовне серце, що розвивається, також — робити ВИТОНЧЕНИМ себе (як свідомість, душу); (про це можна докладно прочитати у нашій книзі ‘Духовні практики’); невразливість свідомості, до речі, це є її нездатність виходити з тонких та чистих станів незалежно від обставин,
— далі слід набути здатності жити у стані внутрішньої тиші (ісихії). Адже успішна медитативна робота може здійснюватися лише на цій основі (докладно про це читайте у нашій книзі ‘Практика сучасного ісихазму’),
— потім слід ростити себе у кількісному сенсі (також, зрозуміло, як свідомість); індивідуальна свідомість може бути вирощеною до великих розмірів, що у тисячі, у мільйони разів перевищують розміри людського тіла,
— далі — досліджувати розвиненою належним чином свідомістю структуру багатовимірного Абсолюту, “обживати” послідовно все більш витончені Його “поверхи” аж до Обителі Творця.
— ну й допомагати у всьому цьому на духовному Шляху іншим.
Одразу відзначу, що спроби вживання речовин, що називаються наркотиками, — з метою потрапити в “інші світи” — є неприпустимими. Це призводить до руйнування здоров'я і тіла, і свідомості.
Мабуть, також слід пояснити деякі з наведених пунктів.
Наприклад, хтось може сказати: “Тепер мені все зрозуміло! Йду до Бога! Вчуся медитувати! Тепер я знаю, що й школу закінчувати не треба, і в інституті немає сенсу навчатися!”. Але це буде хибний висновок. Адже будь-які форми освіти не тільки збагачують нас різноманітною інформацією, але також розвивають МИСЛИТЕЛЬНУ ФУНКЦІЮ СВІДОМОСТІ. А без розвиненого інтелекту людина не може пройти весь вказаний Шлях. Вона ОБОВ'ЯЗКОВО зіб'ється зі Шляху й заблукає.
* * *
Що стосується недопущення забруднення організму і способів його очищення, то корисно знати таке:
— слід мити тіло з милом, по можливості, щодня,
— харчуватися, по можливості, різноманітною їжею, що містить і повноцінні в амінокислотному аспекті білки і вітаміни; “забійну” їжу (тобто виготовлену з тіл забитих тварин) слід категорично виключити: таке харчування неприпустиме ні з етичного боку, ні з точки зору біоенергетики, адже воно стає на перешкоді витонченості свідомості, а також викликає багаточисленні прояви подагри та інших захворювань; про це детально можна прочитати у нашій книзі ‘Екологія людини у багатомірному просторі’, а також ‘Духовні практики’,
далі:
— слід намагатися не вступати у близькі емоційні стосунки з енергетично грубими людьми; особливо несприятливими є такі контакти у сфері сексуальних стосунків,
— слід обов'язково часто перебувати на лоні природи, особливо на ранкових та вечірніх зорях; співналаштування свідомості з витонченою красою природи є потужним очищувачем душі; це ми демонстрували у створених нами раніше фільмах.
— також існують спеціальні прийоми раджа-йоги, що дозволяють добиватися швидкого очищення енергоструктур організму: чакр та меридіанів; про це детально розповідається у книзі ‘Духовні практики’, а також показано у наших фільмах.
— ну а потім — робота з вигнання з організму зайвих енергій, з ОБОЖЕСТВЛЕННЯ КЛІТИН ТІЛА продовжується на ступені вже буддхи-йоги.
* * *
У чому, до речі, полягає різниця між раджа-йогою и буддхи-йогою?
Раджа-йога — це ступінь очищення та подальшого самовдосконалення у межах фізичного тіла та оточуючого його енергетичного “кокона”.
Коли все необхідне на цьому етапі зроблено, можно продовжувати роботу згідно з методами буддхи-йоги, тобто з удосконалення себе (як свідомості) вже поза межами тіла і “кокона”. Саме за допомогою цих методів людина може стати Махатмою — Великим Атманом. І саме це дозволяє їй — отримавши відповідні знання і благословення Бога — увійти до Обителі Творця і продовжити Своє Буття у ній у ВІЧНОМУ ЗЛИТТІ З ТВОРЦЕМ.
Тут важливо розуміти, що виходити за межі свого фізичного тіла саме у Божественні “поверхи” Світобудови — можливо лише з тіла, яке доведене до відповідного рівня чистоти. З тіла ж, забрудненого грубими енергіями і тому хворого, можна потрапляти лише до відповідних грубих нематеріальних просторів. Тому поспішати зі спробами виходу за межі тіла — не слід.
Прийоми витончення й збільшення обсягу свідомості, підвищення його дієздатності у нематеріальних світах, також методи безпосереднього дослідження багатовимірної Світобудови — називаються медитаціями. Їх — безліч. З-посеред вищих медитацій, що зображені у давніх літературних джерелах, можна згадати медитацію “Хрест”, якої Ісус Христос навчав Своїх найближчих учнів. Її наводить у своєму Євангелії Апостол Філіп. Також медитацію “Піраміда”, зображену Тотом-Атлантом. Медитацію Крішни з Бхагавадгіти “Тримання істот на долонях любові”. Ну й медитацію Лао-Цзи “Океан”. (Про всі ці медитації можна прочитати у книзі ‘Класика духовної філософії та сучасність’). Зрозуміло, виконати ці медитації без попередньої серйозної підготовки можливості немає.
До речі, ефективність діяльності свідомості, що досягла свободи від свого нематеріального тіла (при тому, що тіло залишається живим і цілком здоровим та дієздатним) — залежить, перш за все, саме від розмірів свідомості. Величина індивідуальної свідомості також визначає те, що називають “особистою силою”.
Надзвичайно важливо розуміти, що на Шляху до вищих духовних досягнень цінним є зростання саме і тільки ВИТОНЧЕНОЇ свідомості. Стан витонченості має стати цілком природним, основним, фоновим. Якщо цього статусу не досягти, — то буває дуже легко “зірватися” у грубість — і тоді замість Обителі Творця людина знаходить собі обитель у вигляді пекла. Причому дуже часто у таких випадках вона не може самостійно відстежити своє огрубіння...
Але існують еталони для витонченої свідомості. Їх нам надають Святі Духи. Ці еталони називаються Махадублями. Вони піднімаються над поверхнею суші або над водоймами і мають зазвичай гігантську антропоморфну форму. Це є живі Божественні Свідомості, наші Божественні Вчителі.
Витончена до Їхнього рівня Божественної витонченості свідомість духовного подвижника здатна БАЧИТИ Їх, безпосередньо РОЗМОВЛЯТИ з Ними. Вони стають для таких подвижників особистими Божественними Духовними Вчителями. А заповнення форм Їхніх Махадублів собою — дає безцінний початковий досвід Злиття з Богом.
Але це ще тільки самий початок набуття Божественності.
А далі потрібно вчитися, причому не інакше, як за допомогою Божественних Вчителів життя у Їхній спільній Обителі, Обителі Первинної Свідомості. Причому у стані міцного ЗЛИТТЯ з Ними.
Все це є досяжним і саме має бути досягнуте ще під час володіння фізичним тілом. Потім буде пізно. Адже саме матеріальне тіло є тією структурою, що дозволяє трансформувати (або, як ще говорять, сублімувати) енергію, отриману від звичайної їжі, — в енергію розвиненої свідомості.
* * *
У працях, залишених декількома втіленими у людські тіла Божественними Вчителями, тобто, Месіями, Аватарами, йшлося про можливість досягнення людиною Безсмертя. Що це означає? Який сенс був вкладений у це слово?
Існує дві форми такого Безсмертя.
Перша це — вихід з “колеса народжень та смертей”. Тобто з необхідності знову НАРОДЖУВАТИСЯ ТА ПОМИРАТИ тілами на Землі. Це досягається саме через набуття міцного та остаточного Злиття з Початковою Свідомістю в Його Обителі. Наступні втілення тих, які досягли, можуть мати місце, але саме добровільно та не заради продовження їхнього особистого вдосконалення. А лише для створення найбільш сприятливих умов допомоги втіленим.
Але існує й інша форма Безсмертя, коли на основі вищезгаданих досягнень набувається безсмертя також і фізичного тіла. Для цього треба клітини матеріального тіла повністю обожествити.
З такими прикладами можна познайомитися у нашій книзі ‘Класика духовної філософії та сучасність’. З-посеред Володарів Безсмертних Тіл ми знаємо Ісуса Христа, Адлера й Тота-Атланта. Вони пояснювали нам, як цього можна досягти. І це здається цілком реальним.
* * *
Сподіваюсь, мені вдалося надихнути вас на зусилля на духовному Шляху. Йдіть ним! Цим ми виконуємо Волю Того, Хто послав нас жити на Землі!
Тепер, коли сенс нашого життя тут, на Землі, є зрозумілим, — чи не є доречним присвятити час, що залишився, його реалізації?
Йдіть! І навіть якщо не встигнете пройти весь Шлях, але тільки частину його, — вже буде щасливішим життя! І у час, що залишився у цьому втіленні, і після нього! І буде легше саме продовжити Шлях наступного разу!
