Володимир Антонов
Ключі до таємниць бутя.
Набуття Безсмертя
(лісова лекція до фільму)
Навіщо ми живемо на Землі? У чому сенс наших життів?
З історії філософії нам відома низка невдалих спроб знайти відповіді на ці питання.
Наприклад, засновники екзистенціалізму стверджували, що життя кожного з нас на Землі — це, лише, безглузда випадковість; більш того, ніхто з нас не давав нікому свого дозволу, згоди — на те, щоб жити. Вони журилися з цього приводу та бачили гідне розв’язання цієї
“безглуздої ситуації” — лише в самогубстві.
То — були атеїсти.
А дуже багато сучасних віруючих у буття Бога взагалі не ставлять перед собою це питання. Вони… лише мріють про земне благополуччя і про те, щоб уникнути пекла після смерті тіла… А що для цього потрібно робити? — виявляється, брати участь у різних
“релігійних” обрядах, каятися у гріхах істинних та уявних, а також “молитися”, тобто, перш за все, випрошувати
“спасіння” від пекла — у Бога або у вигаданих представниками даних конфесій “богів” і
“святих”.
І цьому АБСУРДУ завжди активно сприяли жерці таких релігійних напрямків. Вони вселяли своїй
“пастві” уявлення про Бога — як про злісне Страховисько, яке тільки й займається тим, що карає, і тому Його слід боятися! А ми, мовляв, жерці, — ми є ваші
заступники перед Ним: ми за вас “молимося” і вас вчимо правильно “молитися”...
Чому я називаю таку форму псевдорелігійності — абсурдом? А тому, що насправді ми, згідно з Волею Бога, повинні ВДОСКОНАЛЮВАТИ СЕБЕ (як душі) згідно з Його Вченням, — а не волати Йому про свою гріховність! І не жебрачити
перед Ним про “земні” блага, а прагнути стати “досконалими, як досконалим є Отець наш Небесний”, кажучи словами Ісуса Христа!
І ще: хіба СТРАХ сприяє зближенню когось і кимось? Ні! — любов! Адже не просто так і Ісус, і всі інші Божественні Вчителі вчать нас не боятися і не ненавидіти, а ЛЮБИТИ!
Існує і ще одна — також хибна, але, все ж, більш високого рівня — спроба пояснення сенсу наших життів. Я говорю про її більш високий рівень тому, що вона має хоч якусь позитивну значущість, хоча й нікчемно малу. Згідно з нею, ми з'явилися на Землі в результаті того, що Богові в Його Обителі… стало нудно одному... І саме тому Він роздробив частину Себе на дрібні шматочки — душі. Навіщо? — а щоб стало веселіше, щоб хоч якось подивитися з боку на Самого Себе, розважитися таким чином… І що кожному з нас потрібно у зв’язку з цим робити? — а всього лише усвідомити єдиносутність себе-шматочка — з Ним.
Як ставитися до такої наївності?
Це — лише ледь-ледь нагадує правду… Хоча — занадто вже бідно!
Чому бідно? Ну вже хоча б тому, що в цій казці немає ОПИСУ БОГА.
І, відповідно, немає навіть вказівки на те, де його шукати, щоб усвідомити ту саму єдиносутність з Ним…
Причина всіх такого роду помилок і курйозів полягає у тому, що дуже багато втілених людей, навіть більшість, представлена саме молодими психогенетично людьми, — виявляється неспроможною вмістити розумом такі, наприклад, явища, як багатомірність простору. А без прийняття цього у свій світогляд — адже неможливо зрозуміти ані сутність Бога, ані шлях пізнання Його.
Детально ми обговорювали цю тему в багатьох наших книжках, читайте їх! А зараз я лише коротко скажу, що просторові мірності —це, ніби, поверхи Світоустрою (що називають також Абсолютом), які відрізняються між собою за рівнями
“шкали грубості — тонкості”.
Творець (або Бог-Отець, Споконвічна Свідомість, Ішвара, Дао, Аллах — і так далі, неважливо, якою з людських мов ми Його називаємо) — є саме найтоншою Частиною Світоустрою, причому саме ОСНОВНОЮ Його Частиною – НЕСКІНЧЕННОЮ за розмірами і тією, що існує ЗАВЖДИ.
На протилежному ж кінці згаданої “шкали тонкості — грубості” знаходиться пекло — обитель найогидніших душ: агресивних, злобних, які складаються з чорних енергій.
* * *
Насправді, індивідуальні душі є — за своїм походженням — не частинками Споконвічної Свідомості, а частинками іншого компонента Світоустрою. А саме — протопуруші.
Задача цих душ (тобто, у тому числі, кожного з нас) — просуватися у своєму розвиткові до Споконвічної Свідомості, до Творця.
Все це стає більш наочним, якщо познайомитися зі схемою вивчення будови Абсолюту, що наводиться у наших книжках.
В кінцевому підсумку Душі, які досягли Досконалості, вливаються у Творця, збагачуючи Його Собою. Оселившись навічно в Обителі Творця, живучи тепер у Злитті з Ним, ставши Його невід'ємними складовими Частинами, — ці, що Досягли, продовжують працювати, допомагаючи іншим душам, які еволюціонують. У світі втілених істот Вони проявляють Себе тепер як Представники Творця, іменовані також Святими Духами (або, у збиральному сенсі, — Святим Духом).
Ось — у чому сенс існування всього Творіння, а також і сенс нашого буття та буття тут усіх істот!
Ну, а доля тих, хто не йде цим Шляхом, хто, навпаки, розвиває у собі грубість, злобність, жорстокість — їхньою долею є пекло, “смітник Еволюції”.
… Те, що ви зараз чуєте, не є “винаходом” того, хто зараз говорить. Ні, це — те знання, яке має у своєму розпорядженні Бог, те, чому Божественні Вчителі — тобто Месії та Святі Духи — навчали втілених людей завжди і навчають нині.
Цьому вчили, у тому числі, і Тот-Атлант (Він же — Гермес Трисмегіст під час наступного Його Божественного Втілення), і Піфагор, і Крішна, і Гаутама Будда, й Ісус Христос, і Божественні Вчителі більш пізніх епох та нашої сучасності. (Найбільш повно ця інформація представлена у нашій книзі ‘Класика духовної філософії та сучасність’).
* * *
Так що ж слід робити, щоб успішно просуватися до своєї істинної та кінцевої Мети?
Треба:
— вивчати Волю Бога і прагнути до етичної бездоганності,
— всіляко розвивати себе інтелектуально,
— піклуватися про енергетичну чистоту і про здоров'я свого багатомірного організму, прагнути до все більшої його очищеності,
— опановувати методи психічної саморегуляції, що дозволяють, зокрема, перетворити себе на духовне серце, що росте, також СТОНШУВАТИ себе (як свідомість,
душу); невразливість свідомості, до речі, — це є її неспроможність виходити з тонких і чистих станів, незалежно від обставин,
далі потрібно:
— набути здатності жити у стані внутрішньої тиші (ісіхії), адже успішна медитативна робота може здійснюватися лише на цьому фоні,
— потім слід ростити себе кількісно (також, зрозуміло, як свідомість); індивідуальна свідомість може бути вирощеною до величезних розмірів — які у тисячі і мільйони разів перевищують розміри людського тіла,
— далі — досліджувати розвиненою належним чином свідомістю структуру багатомірного Абсолюту,
“обживати” послідовно все більш витончені Його “поверхи” — аж до Обителі Творця,
— і — допомагати на цьому Шляху іншим.
Відразу зазначу, що спроби вживання речовин, що називають наркотиками, — з метою потрапити
“в інші світи” — неприпустимі: це призводить до руйнування здоров'я і тіла, і свідомості.
Мабуть, також слід пояснити деякі з наведених пунктів.
Наприклад, хтось може сказати: “Тепер мені все ясно! Йду до Бога, вчуся медитувати! Тепер я знаю, що й школу закінчувати не треба, і в інституті немає сенсу навчатися!”. Але це буде хибний висновок. Будь-які форми освіти не тільки збагачують нас різноманітною інформацією, але також розвивають МИСЛИТЕЛЬНУ ФУНКЦІЮ СВІДОМОСТІ. А без розвиненого інтелекту людина не може пройти весь вказаний Шлях: вона ОБОВ'ЯЗКОВО зіб'ється зі Шляху, заблукає.
* * *
Що стосується недопущення забруднення організму і способів його очищення — корисно знати наступне. Потрібно:
— мити тіло з милом, по можливості, щодня,
— харчуватися, по можливості, різноманітною їжею, що містить і повноцінні в амінокислотному аспекті білки, і вітаміни;
“забійну” їжу (тобто приготовану з тіл убитих тварин) слід категорично виключити: таке харчування неприпустиме ні з етичних позицій, ні з точки зору біоенергетики, адже воно стає на перешкоді стоншуванню свідомості, а також викликає багаточисельні прояви подагри та інших захворювань,
далі:
— слід намагатися не вступати у близькі емоційні стосунки з енергетично грубими людьми; особливо несприятливими є такі контакти у сфері сексуальних стосунків,
— потрібно обов'язково часто бувати на лоні природи, особливо на ранкових та вечірніх зорях; співналаштування свідомості з витонченою красою природи є потужним очищувачем душі; це ми демонстрували у створених нами раніше
фільмах,
— також існують спеціальні прийоми раджа-йоги, що дозволяють добиватися швидкого очищення енергоструктур організма: чакр та меридіанів,
— ну а потім — робота з вигнання з організму зайвих енергій, з ОБОЖЕСТВЛЕННЯ КЛІТИН ТІЛА продовжується на сходинці буддхі-йоги.
* * *
У чому, до речі, полягає різниця між раджа-йогою та буддхі-йогою?
Раджа-йога — це сходинка очищення та подальшого самовдосконалення — у межах фізичного тіла та оточуючого його енергетичного “кокона”.
Коли все необхідне на цьому етапі зроблено — можна продовжити роботу згідно з методами буддхі-йоги, тобто з удосконалення себе (як свідомості) вже поза межами тіла і
“кокона”. Саме за допомогою цих методів людина може стати Махатмою — Великим Атманом. І саме це дозволяє їй — отримавши відповідні знання і благословення Бога — увійти до Обителі Творця і продовжити Своє Буття у ній, у ВІЧНОМУ ЗЛИТТІ З ТВОРЦЕМ.
Тут важливо розуміти, що виходити за межі свого фізичного тіла саме у Божественні “поверхи” Світоустрою — можливо лише з тіла, яке доведене до відповідного рівня чистоти. З тіла ж, забрудненого грубими енергіями і тому хворого, можна потрапляти лише до відповідних грубих нематеріальних просторів. Тому надмірно поспішати зі спробами виходу за межі тіла — не слід.
Прийоми стоншення і збільшення об’єму свідомості, підвищення її дієздатності у нематеріальних світах, також методи безпосереднього дослідження багатомірного Світоустрою — називаються медитаціями. Їх — безліч. З вищих медитацій, описаних у стародавніх літературних джерелах, можна згадати медитацію
“Хрест”, якої Ісус Христос навчав Своїх найближчих учнів (її наводить у Своєму Євангелії Апостол Філіпп), а також медитацію
“Піраміда”, описану Тотом-Атлантом, медитацію Крішни з Бхагавад-Ґіти “Тримання істот на долонях любові” та медитацію Лао-Цзи
“Океан”. (Про всі ці медитації можна прочитати у книзі ‘Класика духовної філософії та сучасність’). Але, зрозуміло, виконати ці медитації без попередньої серйозної підготовки можливості немає.
До речі, ефективність діяльності свідомості, що досягла свободи від свого матеріального тіла (при тому, що тіло залишається живим і цілком здоровим та дієздатним) — залежить, перш за все, саме від величини, розмірів свідомості. Величина індивідуальної свідомості також визначає те, що називають
“особистою силою”.
Надзвичайно важливо розуміти, що на Шляху до вищих духовних досягнень цінним є зростання саме і тільки ВИТОНЧЕНОЇ свідомості; стан витонченості має стати цілком природнім, основним, фоновим. Якщо цього статусу не досягти — то буває дуже легко
“зірватися” у грубість — і тоді замість Обителі Творця людина знаходить собі обитель у вигляді пекла. Причому дуже часто у таких випадках вона не може самостійно відстежити своє огрублення...
Але існують еталони для стоншення свідомості. Їх нам надають Святі Духи. Ці еталони називаються Махадублями. Вони височіють над поверхнею суші або над водоймищами і мають зазвичай гігантську антропоморфну форму. Це — живі Божественні Свідомості, наші Божественні Вчителі.
Витончена до Їхнього рівня Божественної тонкості свідомість духовного подвижника — здатна БАЧИТИ Їх, напряму РОЗМОВЛЯТИ з Ними. Вони стають для таких подвижників особистими Божественними Духовними Вчителями. А заповнення форм Їхніх Махадублів собою — дає безцінний початковий досвід Злиття з Богом.
Але — це ще тільки самий початок набуття Божественності.
А далі — потрібно вчитися — причому не інакше, як за допомогою Божественних Вчителів — життю у Їхній спільній Обителі: Обителі Споконвічної Свідомості. Причому у стані міцної ЗРОЩЕНОСТІ з Нею.
Все це — є досяжним і саме має бути досягнутим ще під час володіння фізичним тілом; потім буде пізно. Адже саме матеріальне тіло є тією структурою, що дозволяє трансформувати (або, як ще кажуть, сублімувати) енергію, отриману від звичайної їжі, — в енергію свідомості, яка розвивається.
* * *
В трудах, залишених низкою, що втілювалися у людські тіла, Божественних Вчителів, тобто, Месіями, Аватарами, йшлося про можливість досягнення людиною Безсмертя. Що це означає? Який сенс вкладався в ці слова?
Існує дві форми такого Безсмертя.
Перша — це вихід з “колеса народжень та смертей”, тобто з необхідності знову НАРОДЖУВАТИСЯ ТА ПОМИРАТИ тілами на Землі. Це досягається саме через набуття міцного та остаточного Злиття зі Споконвічною Свідомістю в Її Обителі. Наступні втілення тих, які Досягли, МОЖУТЬ мати місце — але саме добровільно та не заради продовження їхнього особистого вдосконалювання, а лише для створення найбільш сприятливих умов допомоги втіленим.
Але існує й інша форма Безсмертя — коли, на основі щойно вказаних досягнень, набувається безсмертя також і фізичного тіла. Для цього клітини матеріального тіла потрібно повністю обожествити.
З такими прикладами можна познайомитися у нашій книзі ‘Класика духовної філософії та сучасність’. Серед Володарів Безсмертних Тіл ми знаємо Ісуса Христа, Адлера і Тота-Атланта. Вони пояснювали нам, як цього можна досягти — і це уявляється цілком реальним.
* * *
Сподіваюсь, мені вдалося надихнути вас на зусилля на духовному Шляху. Йдіть ним! Цим ми виконуємо Волю Того, Хто послав нас жити на Землі!
Тепер, коли сенс наших життів тут, на Землі, став зрозумілим, — чи не є доречним присвятити час, що залишився, його реалізації?
Ідіть! І навіть якщо не встигнете пройти весь Шлях, але тільки частину його, — вже буде щасливішим життя — і у час, що залишився у цьому втіленні, і після нього, і буде легше саме продовжити Шлях наступного разу!
