Володимир Антонов
Бхакті-йога
(лісова лекція до фільму)
Принцип бхакті, тобто любові-відданості до Творця, був уперше проголошений Крішною через Бхагавадгіту.
Крішна, зокрема, говорив:
11:54. ... Лише Любові дано споглядати Мене в Моїй таємній Суті і злитися зі Мною!
13:10-11. … Непохитна і чиста любов до Мене… — все це визнано істинним!
9:27. Чого б ти не робив, що б ти не їв, чого б не приносив у жертву або в дарунок, який би подвиг не здійснював... — роби все це заради Мене!
12:14. ... Хто прагне до Єднання зі Мною, хто рішуче осягає Атман, присвятивши Мені розум і свідомість, — є учнем, який любить Мене, а тому дорогий Мені!
12:20. ... Усі…, для кого Я — Найвища Мета, — ... дорогі Мені понад усе!
Кожному з тих, хто вже просунувся на духовному Шляху, зрозуміло, що без любові, без закоханості у Творця — неможливе досягнення Вищої Мети людського життя: прямого пізнання Бога в аспекті Творця й Злиття з Ним.
Адже саме емоції любові зближують і поєднують свідомості — як “звичайних” людей між собою, так і тих Досконалих, Котрі вже перебувають в Обителі Творця.
Подібно до цього, одне із завдань кожного духовного шукача полягає в тому, щоб розвинути в собі ту любов-прагнення до Творця, що притягне його або її в Обійми Головного Коханого, змусивши відкинути решту всього, у тім числі, всі свої “земні” прихильності, всі свої вади, — аби залишилися тільки Він і віддане служіння Йому.
Саме так і досягається зникнення себе — у Ньому. Потім такий Досконалий вже діє, але діє з Нього, допомагаючи тим, хто поки що не досягнув Вищої Мети.
Усі, хто досягнув повноти Досконалості, були якраз Бхактами Творця! Іншої можливості пізнання Його і дій із Нього — не існує!
Але як навчитися такої любові?
… Щоб відповісти на це запитання, треба з'ясувати, як саме в нас утворюються емоції любові?
Якби хтось зараз намагався б стверджувати, що емоції продукуються головним мозком, — це означало б, що він чи вона взагалі поки що не розуміється на любові!
Тому що емоції народжуються в спеціалізованих біоенергетичних структурах: насамперед — у чакрах.
Так, емоції захоплення красою, гармонійністю тих чи інших ситуацій (наприклад: збулася мрія!) виникають у шийній чакрі вішудсі.
Огидні емоції тривоги, роздратування, злості, очікування чогось неприємного (як, наприклад, у студентів перед кожним іспитом) це є продукція неналагодженої чакри маніпури, розташованої в ділянці “сонячного сплетіння”.
Сексуальні емоції народжуються в чакрі свадхістані — в нижній частині живота.
Відчуття впевненості, стійкості — це результат наповненості енергією чакри муладхари — найнижчої із семи чакр.
А от емоції любові народжуються в духовному серці, що починає своє зростання в чакрі анахаті, яка заповнює собою усю грудну клітку, якщо вона розвинена.
Бог — в аспектах Творця (або Первинної Свідомості), Святого Духу (чи Брахмана), Месії (чи Аватара) — це є НАЙВИТОНЧЕНІШІ прояви у межах Абсолюту. Тож для того, аби пізнати Його, аби сприймати Його з тією ж ясністю, як ми сприймаємо тіла одне одного, треба витончувати себе як свідомість. Іншої можливості немає.
Ось для чого Бог пропонує нам позбутися навіть від здатності входити в грубі емоційні стани і, навпаки, рекомендує всіляко культивувати в собі емоції витончені та найвитонченіші!
Адже емоції — це саме наші стани як свідомостей. І, щоб наблизитися за своїм станом до Божественних станів, — нам належить привчати себе до них.
Зокрема, треба пам'ятати, що, розлучившись наприкінці втілення зі своїм матеріальним тілом, ми продовжуємо жити саме в тому стані свідомості, до якого привчили себе за життя в ньому.
Так, люди, які привчили себе до емоційної грубості, — так і продовжують жити в цьому стані серед собі подібних.
Люди, котрі звикли жити на Землі в тонких, ніжних, гармонійних станах — стануть мешканцями раю.
А ті, хто привчив себе до Божественної витонченості, і навчився зливатися з Богом в аспектах Святого Духу або Творця, — залишаються у Злитті з Ними.
… Витонченню свідомості можна навчитися декількома способами.
Серед них є такий – цілком екзотеричний, тобто звичайний, зовнішній, природний — як сексуальна любов та тільки не з випадковими партнерами, а з представниками своєї гуни, тобто, відповідного рівня духовного розвитку; “змішування гун” засуджується Богом.
А ще — розвиток у собі ніжної любові-піклування щодо дітей.
Звернімо увагу на те, яке велике значення цьому надавав Ісус Христос. Візьмімо хоча б такі заповіді Нового Завіту:
“Заповідь Нову даю вам: Любіть одне одного!..” (Ів 13:34).
“А найперше з-поміж усього, майте сердечну любов одне до одного...” (1 Петра 4:8).
“Будемо любити один одного, тому що любов од Бога, і кожний, хто любить, народжений від Бога і знає Бога. Хто не любить, той не пізнав Бога, тому що Бог Є Любов...” (1 Ів 4: 7-8).
“Ми також маємо любити одне одного!... Якщо ми любимо одне одного, то Бог в нас перебуває, і любов Його досконала є в нас”. (1 Ів 4:11-12).
“Бог є Любов, і той, хто перебуває в любові, перебуває в Богові, і Бог у ньому” (1 Ів 4:16).
“Не залишайтеся боржниками нікому і ні в чому, окрім… любові” (Рим 13:8).
“Любіть ворогів ваших, благословляйте тих, що проклинають вас, добродійте ненависникам вашим і моліться за тих, що несправедливо свідчать проти вас і гонять вас…” (Мт 5:44).
“… Бо коли ви любите лише люблячих вас, то яка вам нагорода?” (Мт 5:46).
“Хто каже, що він у світлі, а ненавидить брата свого, той іще в пітьмі” (1 Ів 2:9).
“Любов нехай буде невдаваною! Відвертайтеся од зла, приставайте до добра!” (Рим 12:9).
“Будьте братолюбні одне до одного з ніжністю!...” (Рим 12:10).
Ісус також демонстрував учням Свою ніжність до Марії Магдалини, показуючи цим, що такі емоції і такі форми поведінки вітаються Богом.
Наголошую, що в сексуальному аспекті взаємин між людьми цінними є саме емоції ніжності, ласки, турботи про кохану або коханого.
Дуже багато щодо цього нам може дати й спілкування з ніжною красою живої природи – під час світанків, при вечірніх зорях і тоді, коли заходить сонце.
Треба по-справжньому навчитися щиро любити спочатку все краще в Творінні, потім усе Творіння в цілому, і от тільки тоді, коли полюбимоТворіння, ми зможемо полюбити й Творця!
І всі тепер повинні зрозуміти, що неможливо говорити про розвинуту любов у тій людині, яка дозволяє собі задовольняти свою ненажерливість стравами, які приготовлені з тіл убитих тварин!
Можуть значну користь принести твори мистецтва — такі, як відповідні фільми, фотографії, картини, музика, хореографія.
Існують також розроблені саме в релігійних об'єднаннях прийоми розвитку емоцій любові, спрямованої безпосередньо до Бога.
Це, наприклад, розроблені у католицизмі схеми подяки Ісусу за подвиг Його земного життя, співчуття Йому у зв'язку з Його мученицькою смертю на хресті.
Або — деякі православні піснеспіви.
Або — медитації, спрямовані на розвиток екзальтованої любові до Бога, що практикуються в деяких протестантських церквах.
Або — бхаджани: тобто короткі і багаторазово повторювані в піснеспівах медитативні формули, мета яких — закарбувати в свідомостях учасників стани поваги, подяки Богові, а також — прагнення позбутися пороків, розвивати в собі позитивні якості.
Серед бхаджанів можна виділити запропоновану Божественним Чайтанією махамантру, що прославляє Творця Вчення бхакті-йоги — Крішну. Вона така:
Харе Крішна, харе Крішна,
Крішна, Крішна — харе, харе!
Харе Рама, харе Рама,
Рама, Рама — харе, харе!
Значення її таке: Слава Крішні, слава Всюдисущому! (Рама означає Всюдисущий).
Чайтанія розповідав нам, що Він особисто приходить задля надання духовної допомоги до тих, хто практикує махамантру.
Під власний спів махамантри або під прослуховування її запису можна танцювати. Чайтанія, зокрема, Сам завжди плавно, гармонійно, ніжно танцює під її звучання, коли приходить до втілених бхакт.
Прекрасні бхаджани також особисто виконує Аватар нашого часу Сатья Саї. Він особисто благословив нас включити їх у наш фільм Саттва; їх можна прослухати, зокрема, й там.
… Але дуже важливо, що існує можливість радикально прискорити набуття розглянутих якостей через пряме стимулювання розвитку в собі органу емоційної любові — духовного серця. Це робиться спеціальними езотеричними прийомами.
Одним із них є “Ісусова молитва” — спроба закликати Ісуса в своє духовне серце: “Ісусе! Ісусе! Ісусе!…” Так ми можемо запросити Ісуса ввійти ззаду у власну чакру анахату. Існують також інші формули “Ісусової молитви”, але уcі вони менш вдалі. Цей прийом духовної роботи став центральним в езотеричному напрямку, що одержав назву ісихазм.
Саме слово ісихазм походить від грецького ісихія — тобто внутрішня тиша, внутрішній спокій. Під цим терміном слід розуміти набуття сталого спокою розуму, який є необхідною основою для медитативної роботи.
Методологічні розробки нашої Школи дозволили створити повне розуміння механізмів як “розкриття” духовного серця, так і набуття ісихії. І це дозволяє гідним шукачам освоювати ці прийоми швидко, чітко, впевнено — щоб потім просуватися далі.
А що далі?
Далі треба саме ростити себе як духовне серце, яке щоразу стає все витонченішим, — аби бути здатними безпосередньо сприймати Бога спочатку в аспекті Святого Духу.
Досягнувши достатніх розмірів, що значно перевершують розміри фізичного тіла, така свідомість набуває здатності до активного переміщення в багатовимірному вселенському просторі за допомогою своїх нематеріальних рук, що виходять із духовного серця і єдиносутнісних з ним. Цими руками ми відтепер можемо обіймати наших Божественних Учителів — так само, як ми можемо це робити з нашими найулюбленішими втіленими людьми.
Божественні Вчителі поступово починають настільки ж легко сприйматися, як і втілені люди…
І тоді Вони поведуть Своїх улюблених учнів – до Своєї Обителі, Обителі Творця. Як це відбувається — ми обговорювали вже в інших наших бесідах і книгах.
(Демонстрацію медитацій дивіться у фільмі).
