Духовна література для шукаючих Бога — Головна

Татьяна М.
Ізнанка світу матерії

Головна > Книги > Ізнанка світу матерії

 

Змiст


ПЕРЕДМОВА: БІОЛОГИ ВИВЧАЮТЬ БОГА

ПРОЩАННЯ З КІШКАМИ

ВІЗИТ 1

•  Перша зустріч

•  У тебе добре виходить!

•  Сенс життя існує!

•  Перші місця сили

•  Концентруйся зараз на власному вдосконаленні!

•  Погляньте, яка у Тані стала анахата!

•  Я стала величезною над морем!

•  А хтось, майже діставшись до вершини, падає назад вниз…

•  Духовний воїн має бути бездоганний у всьому!

•  Тут ти можеш увійти прямо в Ісуса!

•  Візьмемо море на долоні…

•  Ти що: наділа сьогодні ліфчик?!

•  Не можу любити тебе таку — в усій повноті!

•  «Теорія пiсяній»

•  «Піщані енергії» і катання на планеті Земля

•  «Педагогічний практикум»

•  Я стала Махадублем

•  Психіатрія матеріалістична — і духовна

•  Інцест: злочин це — чи ні?

•  Чи боїшся страшного судилища Христова?

•  Побачення з Сатья Саї

•  Власний пошук місць сили

•  Вогняні медитації

•  Цілуватиму Девіда Копперфільда!

•  ‘Чиста Любов’ Сатья Саї

•  Блаженство в особі Птахотепа

•  «Фото на пам'ять»


ВИЗИТ 2

•  Кожен сам вибирає свій шлях

•  Гуру Нанак-2

•  Дeвiд був моєю мамою?!

•  Бог — не дідусь на хмарці!

•  Святі Духи — Чоловіки і Жінки

•  Як обійняти Крішну, якщо я… злилася з Ним?

•  Бабаджи: «Я хочу, щоб ти Мене упізнала!»

•  Чи готова ти брати участь у Великій Духовній Революції?»

•  Стійкість, вірність Служінню, любов до Бога!

•  У гостях у Божественних Суфіїв

•  Стрибок в прірву

•  Дотики Рук Кiма

•  У Махадублi Ісуса

•  Храм

•  Стань Мені колегою!

•  Вірші Меньюла і поцілунки Данiш Леді

•  Потрібно перетворювати себе на Любов!

•  Апостол Андрій: «Стань Любов'ю Безбережною!»


ВИЗИТ 3

•  Тет-а-тет з Майстром

•  Образ Гуру Нанака-2

•  «Третій поверх»

•  Чотири сегменти

•  «Трепанація черепа»

•  Добре знати Шлях цілком!

•  Про вміння спілкуватися з Богом

•  «Втрата людської форми» і Богоцентризм

•  Так все-таки: Девід… — моя мама чи…?

•  Я — хмара Золотого Світла

•  Помилка Гуру Нанака-2

•  Друзі навіки!

•  Ходіння по куполу намету і подорож до центру Землі

•  «Тотальна реципрокальність»

•  В Обіймах Хуаніто

•  Омолоджуючий Божественний Вітер Лоренца Байрона

•  Бесіда з Божественними Iндіанців і Меньюлом

•  Одкровення Апостола Андрія

•  Кім: стань знову Нанаком!

•  Духовне Серце Петра

•  Розмова з Кайром

•  Освоєння «Задзеркалля»

•  Знайомство з пеклом

•  Підняття кундаліні

•  Відпущені власні Махадублi, Пилип, Ісус і Вогняна Піраміда Карла Россі

•  Полюбити Творця неможливо, не навчившись перш любити Його Творіння

•  Гуни і духовне зростання

•  Про змінені стани свідомості і медитації

•  Крішна: поєднання Любові і Спокою — з Силою

•  Білий Вітрильник Никифора

•  Любов Суфі

•  Великий Нгомо

•  Сонце Адлера

•  «Чертог Шлюбний» Бога-Отця

•  Перша втрата стійкості

•  Останній призов Бабаджі


ВІЗИТ ВЛАДІМІРА В МІЙ БУДИНОК

•  Мої помилки і гіркота прощання

 

 

 

Візит Владіміра в мій будинок

Мої помилки і гіркота прощання

 

Ми з Владіміром домовилися, що він приїде до мене, щоб допомогти знайти нові місця сили в моїх краях.

І ось — він приїхав.

Я жила одна в однокімнатній квартирі, що складається з досить великої кімнати, суміщеної з кухнею.

У мене був тільки одне місце для спання — розкладний диван. Тому до приїзду Владіміра я приготувала друге спальня місце — на підлозі для себе, постеливши поролоновий килимок.

Але Владімір, озирнувшись, вибрав для себе саме це місце — на підлозі:

— Навіщо ж я буду порушувати твій звичний спосіб життя?

... Потім він почав оглядати все інше в моєму житлі. Звернув увагу на велику кількість домашніх рослин у горщиках. А їх у мене було штук двадцять. Вони займали і все підвіконня, і цілий кут кімнати біля вікна — на спеціальних зварних металевих стелажах.

— Навіщо тобі їх стільки? Схоже, вони зайняли в твоєму житті — за значимістю — те саме місце, яке колись належало кішкам!

В результаті, адже не відбулося очищення твоєї уваги від зайвого, не необхідного — у відповідності з чернечим принципом апаріграхі. Відбулася лише заміна одного зайвого — на інше зайве!

Виявилося, що ти... просто не можеш жити без цих — привабливих ​​для твоїх індрій — об'єктів уваги! А адже скільки ми про це говорили, скільки ти могла про це читати в наших книгах!

Адже одне з головних правил чернечого життя полягає в тому, щоб усунути з неї все те, що відволікає увагу від Бога, спрямованості до Нього і служіння Йому!

... Я мляво спробувала заперечити:

— Але ж це — мої друзі, я доглядаю за ними...

— А тепер давай подивимося на цих твоїх друзів більш конкретно.

Ось ця велика рослина — так, це твій друг. У нього — прекрасна енергетика, відповідна чистій і сильній людській анахаті!

Ще ось це маленьке, того ж виду, — він теж один, але воно занадто мале, щоб від нього була користь.

А ось ці всі — вони біоенергетично нейтральні: ні друзі, ні вороги. Просто місце займають. А також — твою увагу і час. Чому б тобі їх комусь не подарувати? Або хоч на підвіконня на першому поверсі на сходах постав і поклади записку: «Кому треба — візьміть».

Тепер подивися на це — з жорстким листям, настройся на його енергетику. Вона у нього — інтенсивно сіра, його біополе налаштоване вороже по відношенню до тебе! Він тобі явно шкодить!

І взагалі, чи не краще посадити в таких же горщиках на підвіконні щось їстівне? Селера, любисток, петрушку і так далі...

... Так... Перемкнемося на стіни.

Ось ці фотографії з нашими пейзажами — прекрасні! Вони налаштовують на витончену красу природи! Портрети Ісуса, Сатья Саї, Бабаджі — вони — як вікна в Їхня Божественні Душі!

А ось це — що за мазня? — Владімір вказав на дійсну мазанину, вивішену в дерев'яних рамках. Широкі безладні мазки пензлем — зеленою фарбою. Мабуть, це були перші спроби малювати чиєїсь дитини у віці одного-двох років. Я не знала їх походження, вони дісталися мені разом з цією квартирою.

— Поглянь на цю ситуацію адекватно: вони — енергетично — і не корисні, і не шкідливі. Але вони — час від часу — затримують на собі твою увагу, відволікаючи тебе від дійсно корисних для тебе об'єктів: твоїх Божественних Учителів і тих людей, яким ти допомагаєш!

Дозволь мені трохи торкнутися ще раз глибин методології духовного вдосконалювання. Пам'ятаєш? — Ми говорили про вектори шкали багатовимірності? Ми тоді торкалися тільки одного з них. Але, насправді, їх можна вибудувати більше. Такі вектори дозволяють проілюструвати, зробити наочними для себе — послідовності переходів між двома протилежними крайнощами. Це — як вибудувані траєкторії для роботи над собою.

Перший і найважливіший вектор — між пеклом — і граничної витонченістю Первинної Свідомості.

Другий — між матерією — і її Творцем.

Також:

— Між темрявою невігластва — і пізнанням самого важливого в житті,

— Між «глухим» егоцентризмом — і самопожертвенною любов'ю,

— Між гунами тамас — і саттва, а потім і ще вище: до станів Святого Духа і Творця,

— Між емоційним співналаштуванням зі своїми конкретними ворогами — людьми — або з Безкрайністю Любові Бога,

— Між поневоленістю хворобами — і тотальною чистотою душі і тіла і навіть набуттям Безсмертя.

А ще — між конкретними локалізованими об'єктами світу матерії — і нескінченності і вічності Споконвічного!

Прагнучи пізнати Творця, нам має сенс привчати себе до співналаштування не з дрібними предметами, а з об'єктами все більш і більш масштабними. Згадай, як ти сама росла: починали ми з заповнення собою коконів дерев, потім — просторів над морем, ще далі — величезностей Свідомостей Святих Духів та еонів «Задзеркалля»... Механізм «Тотальна реципрокальності» дозволяв саме дійсно розчинятися духовним серцем в цих Проявах Абсолюту... Це поступово підвело до можливості Злиття і подальшого зрощення з Єдиним Ми Первинної Свідомості...

А ти... в своєму житлі... виявляється, активно протистоїш цьому, повертаючи і повертаючи себе знову до «злиття» і «зрощенню» свідомістю з матеріальними дрібницями...

... А це фото сплячого кота!... Так, у нього — симпатична незвичайна поза! Але ж він зараз, тобто, в той момент, коли був сфотографований, бачить якийсь дуже поганий сон! У нього — чорна всередині голова! І чи не тому у тебе завжди теж енергетична грязь в головних чакрах, що ти милуєшся на нього і співналаштовуєшся з ним? Адже при кожній нашій зустрічі мені доводиться очищати твою голову! А коли ми довго не зустрічаємось — вона в тебе хронічно хворіла!

... Мені було соромно... Адже чому сама не здогадувалася?! Ще раз переконалася, що Владімір завжди правий у вирішенні моїх проблем із здоров'ям...

— Чому у тебе, — продовжував громити мої «життєві підвалини» Владімір, — на клавіатурі комп'ютера на чорному фоні — темно-червоні літери?! Невже тобі корисно таке перенапруження зору, коли ти щось друкуєш?! І чому в тебе світло люмінесцентної лампи б'є прямо в очі з відстані всього в півметра?! Ось, виявляється, чому нам так і не вдалося відновити твій зір: адже ти сама його калічиш!

... Втім, треба зазначити, що Владімір говорив все це своїм звичайним м'яким і спокійним тоном... Хоча інший хто-небудь міг би й роздратовано кричати...

... А потім я накоїла таке, за що мені буде соромно завжди...

Справа в тому, що у мене був життєвий стереотип, зафіксовані ще з дитинства, — вставати вранці так, щоб «бігом» сполоснутися під душем, випити кухоль кави — і мчати на роботу.

Владімір же діяв діаметрально протилежним чином: вставав рано і, поснідавши, щоб запастися енергією, — якщо не було інших термінових справ, медитував.

Різниця в часі між нашими пробудженнями становила кілька годин.

Тут мені довелося зрозуміти і про те, що він мав на увазі, коли говорив, що кожному ченцеві добре б мати власну келію...

Зрозумівши, що мене переробити швидко щодо корисності ранніх вставання не вдасться, він спочатку — годинами — просто лежав на своєму килимку вранці, намагаючись нічим не порушити мій сон. У наступні дні він став пробувати тихенько вставати — і медитувати, сидячи на стільці в темряві... Хоча зрозуміло, що ефективність такої його роботи була прикро низькою.

Я розуміла, що він від цього страждає. Адже він раніше не раз говорив мені, що кожну годину подарованої нам Богом життя на Землі має бути заповнений корисною роботою максимально!

Але я не вважала за потрібне змінитися прямо зараз: адже як приємно ще хоч трошки поспати вранці!

І одного разу я не витримала і «зірвалася» емоційно, коли Владімір мене мимоволі розбудив. Моє роздратування виявилося досить бурхливим і затяжним. Хоча вголос я не вимовила на цю тему ні слова...

Владімір теж, хоча і відчував чудово, як потім з'ясувалося, мій стан, не говорив мені про це нічого в той день. Він очікував моменту, коли я зможу його вислухати в урівноваженому стані.

Лише наступного дня він про це заговорив:

— Нам треба дуже серйозно обговорити твої успіхи і недоліки в нашій роботі. І — намітити плани на подальше.

... Він спочатку перерахував — за пунктами — успіхи.

Але потім, обережно підбираючи слова, щоб мене не травмувати зайво, — став говорити про мій вчорашній стан:

— Але... дивися: вчора ти, можна сказати, майже перекреслила всі свої досягнення...

Адже що таке психічна саморегуляція? Так, це — вміння легко довільно змінювати свій емоційний стан. Цим ти опанувала.

Але для чого все це потрібно? Для того, перш за все, щоб знищити в собі навіть саму здатність до прояву будь-якої грубості, зміцнитися в максимальній тонкощі — і стати Досконалою Душею, гідною того, щоб влитися в Одвічну Свідомість.

Ти можеш заперечити, що, мовляв, увійшла адже в такий стан — ненадовго, всього лише на дві години...

Так, таке виправдання було б припустиме, якби мова йшла про енергетично пересічну людину. Але ти — маєш силу Нанака! І плюс те, що вже напрацювала в цьому втіленні!

Адже, чим більшою силою свідомості володіє людина, — тим він зобов'язаний бути більш обережним у поводженні з цією силою.

Маленька душа може принести шкоду своїм подібним станом — лише небагатьом істотам, яким не пощастило опинитися поруч.

Але від негативних станів великих душ — шкода може бути колосальною!

Великі витончені Душі — адже насправді, а не тільки в казках та легендах — облагороджують простір навколо своїх тіл — на кілометри, сотні кілометрів і до ще незрівнянно більших обсягів простору. І ті з втілених людей, хто бажають наблизитися до Божественності, можуть робити це, в тому числі, через співналаштування з такими Душами.

А ти... — я спостерігав тебе з великої відстані в ті години твого пекельного стану — сама перетворилася на подобу... чорної пухлини всередині Світла Святих Духів!

І цим твоїм станом ти, в тому числі, дала мені такого стусана, що я ось... досі відчуваю себе... в польоті!... І тільки тіло моє затрималося в твоєму домі!... Мені тепер треба і його забрати.

Тому я зараз і тілом змушений буду тебе покинути.

У ситуаціях, подібних до цієї, Бог застосовує таке формулювання в напуття покидаючому конкретний потік духовної роботи: «Тепер тобі належить почати все з початку...».

Тобі зараз знову надається повна свобода вибору твого шляху по життю. Ти вільна зробити будь—який вибір — як, втім, і завжди. Але — пам'ятаючи про «закон карми».

Якщо захочеш йти тільки тим шляхом, яким йшла з нами, — почни з докладного усвідомлення і прикладання до себе перших же двох ступенів схеми Патанджалі, які змальовані, в тому числі, в нашій 'Екопсихології'. Я підкреслюю: вже найперші з тих ступенів ти так ще й не освоїла...

— Так, я згодна... Все було так швидко...

— Так. Всього лише ті кілька років, які ти мала для того, щоб все те, що прочитала в наших книгах, — прикласти до себе і змінити себе у відповідності з тими багатьма рекомендаціями Бога! — З м'якими сарказмом і сумом відповів Владімір.

... Помовчавши, він продовжив, привносячи оптимістичну емоційну струмінь:

— Але за останні місяці нашої спільної роботи ти придбала такий величезний життєвий досвід, так багато дізналася і про Бога, і про людей, і про себе!

Хоча, бачиш сама, деякі проблеми залишилися так і не вирішеними.

Зараз тобі надається вельми сприятлива ситуація: використовуючи всі отримані знання, переглянути і переробити себе і своє життя ще раз з початку. Ти могла б адже не тільки слухати про «людську форму», але й дійсно переглянути всі компоненти свого життя — і позбавитися від всього тамастичного, що в тобі ще присутнє!

І не переживай про те, що трапилося з тобою вчора надмірно сильно: таке трапляється з багатьма з тих, хто потім успішно продовжують свій духовний ріст.

Це виявляється вельми непросто: не тільки погодитися з правильністю принципів життя, пропонованих нам Богом, але й застосувати їх саме до себе.

До речі, одне з таких правил — «Кожен вихід зi стану любовi веде до накопичення негативної карми». Про це я розповідав у книзі «Як пізнається Бог».

Я вірю, що ти впораєшся з усіма труднощами! Адже ти придбала такий багатющий досвід, включаючи досвід цих останніх днів!

Бажаю тобі успіхів і повноти щастя і в «земному», і в духовному!

... Потім Владімір говорив зі мною ще кілька годин, нагадуючи мені, в тому числі, про те, якими принципами він і його найближчі супутники допомагали мені.

— Зверни увагу: адже маса невігласів проголошує себе «просвітленими гуру» — і торгує своїми дурницями або навіть явною брехнею! Але ми тобі — дарували.

Хіба ж може бути грошовий розрахунок у взаємовідносинах, заснованих на істинної духовної любові?!

Побач: любов — це саме дарування: дарування свого, дарування себе! Коли з'єднуються душі, саме так люблять один одного, — то між ними виникають гармонія і потім злиття.

Люди, які навчилися цього в любові один до одного, потім легко зливаються в любові і з Богом!

В майбутньому ти зможеш, якщо порахуєш такий принцип також і своїм, чинити так само.

... Зараз ти своїми станами... розтягнулася між інертністю гуни тамас — і тим, що набагато перевищує гуну саттва. Але так жити довго — не можна!

Тобі зараз треба зупинитися, відпочити, озирнутися — і зробити вибір: чого я далі хочу?, Як хочу далі жити?, Ким хочу стати? Ти маєш повне право на такий вибір.

Якщо захочеш рости далі — тобі можуть допомогти всі наші публікації, включаючи добірки віршів-медитацій, подарованих нашими Вчителями. Особливо я б підкреслив важливість роботи з радами — заповідями наших Вчителів, які зібрані в наших книгах. Особисто я в колишні роки перечитував їх по багато разів, «вдрукуючи» їх в душу. Це є надзвичайно важливий прийом роботи по перетворенню себе — преображення, насамперед, етичному!

Ще можу порадити книгу Берда Сполдінга 'Життя і Вчення Майстрів Далекого Сходу'*. Вона була видана в першій половині минулого століття в США. В ній йде розповідь про експедицію по країнах тієї частини нашої планети. Під час цієї подорожі тривалістю в кілька років його учасники зустрічалися і подовгу розмовляли з багатьма духовними Майстрами Божественного рівня розвитку. Серед Них був і Ісус, що відтворив для таких зустрічей Своє тіло. Всі бесіди з Ісусом та іншими Божественними Вчителями були спочатку застенографовані, а потім опубліковані автором в декількох томах.

Учасники експедиції також були свідками і безпосередніми учасниками безлічі чудес типу дематеріалізації та матеріалізації тіл, створення будь-яких кількостей цілком матеріальної їжі і багато чого іншого.

Я сам познайомився з цією книгою зовсім недавно: мені про неї написали наші читачі із США.

Чим особливо цінна саме для нас ця книга? Тим, що в ній містяться інструкції про те, що робити після того, як освоєно входження в Обитель Первинної Свідомості.

Ти можеш запитати: так чи не є саме ця книга повноцінним підручником з методології духовного вдосконалювання?

На жаль — ні. Проблема тут у тому, що в книзі описані подальші щаблі Шляху тільки для тих духовних подвижників, які вже перетворили себе в розвинені духовні серця і досить ретельно ознайомилися саме на власному практичному досвіді з реаліями багатовимірного устрою Абсолюту — приблизно на нашому рівні.

Так, у проповідях Майстрів, наведених у книзі, постійно звучить заклик розвивати духовне серце і прагнути жити в стані любові.

Але чи багато зараз живе навколо нас людей, які взагалі розуміють, що таке — духовне серце? Адже для більшості — духовне серце — це всього лише порожні, хоч і красиві слова, символ життя «за течією своїх емоцій»!

Вийшло так, що методологічна складова книги виявилася схожою на сходи, що має лише самі верхні сходинки. А про те, як до них дістатися, — про це не сказано.

Дана тема до теперішнього часу докладно розроблена і висвітлена працями якраз нашої Школи. І ми підвели тебе до цього вищого маршу сходів.

... Дозволю собі заздалегідь розвіяти твої цілком доречні сумніви щодо адекватності рекомендованого в розглянутій книзі медитативного затвердження «я є» («я єсмь»). Воно, до речі, характерно і для окультної літератури, виданої в кінці позаминулого та початку минулого століть.

Що означає це «я єсмь»? У правильному розумінні — це є заклик до відчуття себе саме в Злитті з Богом, тобто, в стані адвайта — неподвійності по відношенню до Творця і всього Абсолюту! Тоді — є тільки Одне! Саме на цьому етапі вдосконалення і тільки на ньому — доречна дана медитація!

Але ж скільки шизофреників, параноїків, різних агресивних примітивів і інших недоумкуватих — теж побажають застосувати цей принцип до себе! І вони будуть — з його допомогою — затверджувати в собі свою патологію!

... Ще зупинюся на неодноразово повторюваному в книзі твердженні про те, що «все є вібрації». Треба розуміти, що це є всього лише приклад використання неадекватного терміна в тому випадку, коли в лексиконі слухачів немає більш підходящих слів для розуміння ними того інтелектуального матеріалу, який поки ще «поза межами» для них, який треба поки лише тільки зафіксувати, записавши, — щоб розбиратися потім. Насправді ж мова тут має йти не про «вібрації», а про види енергії, притаманні різним еонам, і про можливість трансмутації цих станів — в варіації, властиві іншим еонів.

... Ну а в цілому, всім психічно повноцінним людям дуже рекомендую познайомитися з цією книгою! Вона — одна з найцінніших книг в історії людства! Кожна інтелектуально розвинена людина зможе знайти в ній цінне для себе! І це — так, надихне його на духовні звершення!

... Я ще раз прозрівала, слухаючи Владіміра... Все, про що він говорив, я бачила і раніше, але... не усвідомлювала. Я просто пливла в плині ріки їхньої любові...

Сльози капали у мене з очей, текли струмками по щоках...

... Прощаючись, я, насилу стримуючись від ридань, вимовила:

— Дякую тобі і всім вам! Прости мене!...

— І ти мене прости, за те, що не зміг допомогти тобі краще... — відповів він.


*Baird Thomas Spalding — ‘Life and Teaching of the Mas-ters of the Far East’. «DeVorss & Co», 1924 — .

   Російською мовою книга видавалася видавництвом «Софія» в 2007 році.

   Або переклад на російську мову може бути знайдений в інтернеті.

 

 
 

[Головна] [Посилання] [Контакти] [Книги] [Магазин]