Духовна література для шукаючих Бога — Головна

Татьяна М.
Ізнанка світу матерії

Головна > Книги > Ізнанка світу матерії

 

Змiст


ПЕРЕДМОВА: БІОЛОГИ ВИВЧАЮТЬ БОГА

ПРОЩАННЯ З КІШКАМИ

ВІЗИТ 1

•  Перша зустріч

•  У тебе добре виходить!

•  Сенс життя існує!

•  Перші місця сили

•  Концентруйся зараз на власному вдосконаленні!

•  Погляньте, яка у Тані стала анахата!

•  Я стала величезною над морем!

•  А хтось, майже діставшись до вершини, падає назад вниз…

•  Духовний воїн має бути бездоганний у всьому!

•  Тут ти можеш увійти прямо в Ісуса!

•  Візьмемо море на долоні…

•  Ти що: наділа сьогодні ліфчик?!

•  Не можу любити тебе таку — в усій повноті!

•  «Теорія пiсяній»

•  «Піщані енергії» і катання на планеті Земля

•  «Педагогічний практикум»

•  Я стала Махадублем

•  Психіатрія матеріалістична — і духовна

•  Інцест: злочин це — чи ні?

•  Чи боїшся страшного судилища Христова?

•  Побачення з Сатья Саї

•  Власний пошук місць сили

•  Вогняні медитації

•  Цілуватиму Девіда Копперфільда!

•  ‘Чиста Любов’ Сатья Саї

•  Блаженство в особі Птахотепа

•  «Фото на пам'ять»


ВИЗИТ 2

•  Кожен сам вибирає свій шлях

•  Гуру Нанак-2

•  Дeвiд був моєю мамою?!

•  Бог — не дідусь на хмарці!

•  Святі Духи — Чоловіки і Жінки

•  Як обійняти Крішну, якщо я… злилася з Ним?

•  Бабаджи: «Я хочу, щоб ти Мене упізнала!»

•  Чи готова ти брати участь у Великій Духовній Революції?»

•  Стійкість, вірність Служінню, любов до Бога!

•  У гостях у Божественних Суфіїв

•  Стрибок в прірву

•  Дотики Рук Кiма

•  У Махадублi Ісуса

•  Храм

•  Стань Мені колегою!

•  Вірші Меньюла і поцілунки Данiш Леді

•  Потрібно перетворювати себе на Любов!

•  Апостол Андрій: «Стань Любов'ю Безбережною!»


ВИЗИТ 3

•  Тет-а-тет з Майстром

•  Образ Гуру Нанака-2

•  «Третій поверх»

•  Чотири сегменти

•  «Трепанація черепа»

•  Добре знати Шлях цілком!

•  Про вміння спілкуватися з Богом

•  «Втрата людської форми» і Богоцентризм

•  Так все-таки: Девід… — моя мама чи…?

•  Я — хмара Золотого Світла

•  Помилка Гуру Нанака-2

•  Друзі навіки!

•  Ходіння по куполу намету і подорож до центру Землі

•  «Тотальна реципрокальність»

•  В Обіймах Хуаніто

•  Омолоджуючий Божественний Вітер Лоренца Байрона

•  Бесіда з Божественними Iндіанців і Меньюлом

•  Одкровення Апостола Андрія

•  Кім: стань знову Нанаком!

•  Духовне Серце Петра

•  Розмова з Кайром

•  Освоєння «Задзеркалля»

•  Знайомство з пеклом

•  Підняття кундаліні

•  Відпущені власні Махадублi, Пилип, Ісус і Вогняна Піраміда Карла Россі

•  Полюбити Творця неможливо, не навчившись перш любити Його Творіння

•  Гуни і духовне зростання

•  Про змінені стани свідомості і медитації

•  Крішна: поєднання Любові і Спокою — з Силою

•  Білий Вітрильник Никифора

•  Любов Суфі

•  Великий Нгомо

•  Сонце Адлера

•  «Чертог Шлюбний» Бога-Отця

•  Перша втрата стійкості

•  Останній призов Бабаджі


ВІЗИТ ВЛАДІМІРА В МІЙ БУДИНОК

•  Мої помилки і гіркота прощання

 

 

 

Візит 2

Бабаджи: «Я хочу, щоб ти Мене упізнала!»

 

Мені приснився Бабаджі, у Якого брали інтерв'ю для телепередачі.

Він розповідав про деяку Людину, що досягла приголомшливих духовних успіхів! Та Людина стала духовним Майстром, але про це майже ніхто не знав.

Втім, майже ніхто з людей не знав і про того, Ким був насправді Бабаджі.

Дуже яскравий був сон! Я його бачила якраз перед тим, як мене розбудили.

Розповіла про це Ані з Ларисою. Але вони від конкретних коментарів відмовилися.

А пізніше Владімір повідомив мене, що Бабаджі того ранку був в тій квартирі, де ми ночували.

* * *

Отже, ми йдемо у гості до Бабаджі!

Бабаджі — дивовижний! У Нього — стільки дітей: дітей духовних! Він — для стількох що Досягли був Учителем! І зараз продовжує допомагати усім гідним!

… Ми прийшли в сосновий бор. Сонячне світло, проходячи крізь високі гілки, створювало свій особливий лісовий затишок, пахло свіжою хвоєю.

Ми зупинилися біля тих, що ростуть рядом ялини і сосни. Особливістю цих дерев було те, що, якщо встати між ними, то… зникало відчуття свого матеріального тіла.

Мені запропонували самою це випробувати. Майже так і сталося. Лише «верхній пухир» трохи все-таки давався взнаки: адже я намагалася не втрачати із виду інших, прислухаючись до їх розмов.

* * *

Ми йдемо далі по лісовій стежці, переступаючи обережно мурашині доріжки. Метрів через сто Владімір зупинився і обернувся:

— Колись ми працювали недалеко від робочого майданчика Сільвіо Мануеля. Необхідні справи ми там зробили, і я запропонував усім нам піти прямо зараз до Нього. Усі погодилися — і ми пішли. Але… Він мене раптом зупинив на півдорозі Своєю Рукою. Його Рука не була матеріальною, але… цілком відчутною. Його Долоня перед моїми грудьми стала для мене непереборною перешкодою.

— Владімір тоді сів на колоду і замислився, — Лариса, посміхаючись, зображувала здивованого Владіміра.

— Так, думка Сільвiо полягала в тому, що нам тоді не було необхідності йти на те місце, яким би прекрасним воно не було. І також — через той епізод нам були дуже яскраво показані можливості Бога по управлінню поведінкою втілених людей.

Ми пройшли ще декілька метрів, і Владімір знову обернувся:

— Скоро почнеться місце сили Бабаджі. Ми наближаємося до Його Махадублю. Він там дуже сильно Себе ущільнює — і це дозволяє легко Його бачити.

Ми пройшли ще трохи, і тут Владімір обертається утретє. … Я тільки устигала ховати і знову діставати свій блокнот… Але те, що він мені сказав цього разу, я змогла записати не відразу.

— Бабаджі говорить тобі: «Я хочу, щоб ти Мене упізнала!».

Владімір посміхнувся і продовжив шлях. Інші — за ним. А я залишилася стояти. Радість і відчай змішалися. Значить, ми, все-таки, знайомі… Але як же я згадаю-то?!

Наростало занепокоєння: як же — згадати?! А якщо не згадаю? Ні! Поки не згадаю — звідси не піду, хоч до ранку стояти буду! На радість комарам!

… Владімір ні в одній зі своїх книг не учив, як згадувати свої минулі життя, своїх тодішніх Учителів. Тільки Вони самі могли в цьому допомогти, підказавши або показавши.

… Коли Владімір сказав, що Бабаджі тут так ущільнений, що Його можна добре бачити, — у мене на секунду з'явилася думка, що чомусь лякала і одночасно захоплююча, що я побачу Його… саме своїми матеріальними очима.

… Владіміру довелося виводити мене з того «ступора», нагадуванням того, що Бабаджі адже чекає мене не тут, а біля он тієї ялини…

… Ми зупинилися на перехресті стежок. Через декілька кроків повинне було початися місце сили Бабаджі. Ми скинули рюкзаки. Владімір надав мені можливість піти першою. Він пояснив, де приблизно повинне початися місце сили і де, на тому краю, знаходиться ущільнений Махадубль Бабаджі…

Я пішла… Через декілька кроків анахата несподівано розширилася — і злетіла над лісом. Я тепер стала величезним духовним серцем з руками, що виходять з нього, якими я могла гладити згори, пестячи, вершини сосен, птахів, що співають в їх кронах…

… Те що матеріалізувався Бабаджі у білому одязі я у ялини не побачила. Мені належало зуміти побачити Його — очима духовного серця.

 

 

 
 

[Головна] [Посилання] [Контакти] [Книги] [Магазин]