Духовна література для шукаючих Бога — Головна

Татьяна М.
Ізнанка світу матерії

Головна > Книги > Ізнанка світу матерії

 

Змiст


ПЕРЕДМОВА: БІОЛОГИ ВИВЧАЮТЬ БОГА

ПРОЩАННЯ З КІШКАМИ

ВІЗИТ 1

•  Перша зустріч

•  У тебе добре виходить!

•  Сенс життя існує!

•  Перші місця сили

•  Концентруйся зараз на власному вдосконаленні!

•  Погляньте, яка у Тані стала анахата!

•  Я стала величезною над морем!

•  А хтось, майже діставшись до вершини, падає назад вниз…

•  Духовний воїн має бути бездоганний у всьому!

•  Тут ти можеш увійти прямо в Ісуса!

•  Візьмемо море на долоні…

•  Ти що: наділа сьогодні ліфчик?!

•  Не можу любити тебе таку — в усій повноті!

•  «Теорія пiсяній»

•  «Піщані енергії» і катання на планеті Земля

•  «Педагогічний практикум»

•  Я стала Махадублем

•  Психіатрія матеріалістична — і духовна

•  Інцест: злочин це — чи ні?

•  Чи боїшся страшного судилища Христова?

•  Побачення з Сатья Саї

•  Власний пошук місць сили

•  Вогняні медитації

•  Цілуватиму Девіда Копперфільда!

•  ‘Чиста Любов’ Сатья Саї

•  Блаженство в особі Птахотепа

•  «Фото на пам'ять»


ВИЗИТ 2

•  Кожен сам вибирає свій шлях

•  Гуру Нанак-2

•  Дeвiд був моєю мамою?!

•  Бог — не дідусь на хмарці!

•  Святі Духи — Чоловіки і Жінки

•  Як обійняти Крішну, якщо я… злилася з Ним?

•  Бабаджи: «Я хочу, щоб ти Мене упізнала!»

•  Чи готова ти брати участь у Великій Духовній Революції?»

•  Стійкість, вірність Служінню, любов до Бога!

•  У гостях у Божественних Суфіїв

•  Стрибок в прірву

•  Дотики Рук Кiма

•  У Махадублi Ісуса

•  Храм

•  Стань Мені колегою!

•  Вірші Меньюла і поцілунки Данiш Леді

•  Потрібно перетворювати себе на Любов!

•  Апостол Андрій: «Стань Любов'ю Безбережною!»


ВИЗИТ 3

•  Тет-а-тет з Майстром

•  Образ Гуру Нанака-2

•  «Третій поверх»

•  Чотири сегменти

•  «Трепанація черепа»

•  Добре знати Шлях цілком!

•  Про вміння спілкуватися з Богом

•  «Втрата людської форми» і Богоцентризм

•  Так все-таки: Девід… — моя мама чи…?

•  Я — хмара Золотого Світла

•  Помилка Гуру Нанака-2

•  Друзі навіки!

•  Ходіння по куполу намету і подорож до центру Землі

•  «Тотальна реципрокальність»

•  В Обіймах Хуаніто

•  Омолоджуючий Божественний Вітер Лоренца Байрона

•  Бесіда з Божественними Iндіанців і Меньюлом

•  Одкровення Апостола Андрія

•  Кім: стань знову Нанаком!

•  Духовне Серце Петра

•  Розмова з Кайром

•  Освоєння «Задзеркалля»

•  Знайомство з пеклом

•  Підняття кундаліні

•  Відпущені власні Махадублi, Пилип, Ісус і Вогняна Піраміда Карла Россі

•  Полюбити Творця неможливо, не навчившись перш любити Його Творіння

•  Гуни і духовне зростання

•  Про змінені стани свідомості і медитації

•  Крішна: поєднання Любові і Спокою — з Силою

•  Білий Вітрильник Никифора

•  Любов Суфі

•  Великий Нгомо

•  Сонце Адлера

•  «Чертог Шлюбний» Бога-Отця

•  Перша втрата стійкості

•  Останній призов Бабаджі


ВІЗИТ ВЛАДІМІРА В МІЙ БУДИНОК

•  Мої помилки і гіркота прощання

 

 

 

Візит 2

Дeвiд був моєю мамою?!

 

Звичайно ж, від цікавості мене «розпирало»: хотілося з'ясувати значно більше подробиць. Але Аня і Лариса, неодноразово давали мені зрозуміти, що цікавість такого роду Богом не заохочується. Виключення представляють тільки ті випадки, коли це має практичну цінність для розвитку конкретного учня. Те ж, що дійсно мені треба про це знать, мені обов'язково буде розказано.

І я почала терпляче чекати…

Я ще вирішила похвалитися Ані, що у мене вдома були Девід і Саркар, і що Девід називав мене Своєю дочкою, і що я з Ними танцювала… Далі мені було не підібрати слів від надлишку емоцій, довелося заспокоїтися і обмежитися тільки питанням до Ані: «Цікаво, що Вони прийшли тоді саме вдвох… Чому?»

— Але ж Девід в Його минулому втіленні був дружиною Саркара, — відповіла спокійно вона.

У моїх думках виникла довга пауза… Так що ж виходить… Девід був моєю мамою?! А Саркар тоді…

Щоб в моїй голові не виникло «короткого замикання», я тут же відсунула ці думки чимдалі, щоб вони спокійно укладалися до тих часів, поки я все остаточно не дізнаюся.

Адже я ще колись встигла побувати Гуру Нанаком, в чоловічому тілі причому. Над цим ім'ям я роздумувала вже набагато спокійніше, навіть ми з Анею по інтернету подивилися, як виглядає Непал. Краса! А мій монастир ще і в горах був!

Я запитала щодо парку в моєму місті, яке згадував Апостол Андрій.

— Він сказав, що у тебе була там якась історія з собакою.

Я замислилася. Що ще за історія з собакою? В усякому разі, ніяких негативних подій точно не було. Може, деяка собачка просто підійшла до мене «привітатися»? Але щоб таке сталося в парку — теж не пригадую. Я почала засмучуватися, але Аня підбадьорювала, кажучи, що Він обов'язково наведе мене на вірну думку в цьому напрямі.

І вже пізніше, перед сном, все ще перебираючи варіанти зустрічі з собаками, я — згадала! Це була не зовсім подія. Я якраз збиралася обстежувати одну полянку в парку, але побачила, як її вже займають собаківники. Мабуть, це було місце загального тренування і підготовки до собачої виставки. Значить, це і є — робочий майданчик Апостола Андрія!

Здорово! Причому це адже виявилося зовсім недалеко від місця сили Ради! Владімір побачив Її ще на минулих фотографіях, але тоді я не знала, якими медитаціями мені там можна займатися. І я просто перебувала у блаженній радості, яку дарувала мені Рада.

Стільки інформації… Як це усе «переварити»?

Я стою на самому порозі спогадів… — абсолютно немислимих і неможливих, на думку більшості людей!

Адже як довго і як пристрасно я про це мріяла! І скільки слів мені доводилося чути від інших людей про мою «віру в утопію» і про те, що я «не від миру сього» і «дивна». Як я страждала через те, що мене так «відділяють» від себе навіть дорогі мені люди, навіть ті, хто признавалися мені в любові: мовляв, ти — там (ніби як з іншої планети), а ми — тут!…

Але мої мрії тепер починають збуватися, причому з наростаючою швидкістю, — навіть найфантастичніші, самі «утопічні», самі, здавалося, неймовірні!

… Згадую зараз: минулого літа я з дуже хорошим, як я думала, другом, — планувала чудову літню відпустку на природі з наметами біля озера. Я відчувала, що наші стосунки стають бiльшими, чим просто дружні, і невимовно цьому раділа. І тут, буквально за два тижні до відпустки, він раптом все обриває! Причому так категорично і так, на мій погляд, нелогічно, що я дуже довго не могла прийти в себе. Чому? Що я зробила не так?!

Але я на той час вже навчилася розуміти, що, чим нелогічніше ситуація, тим більше в ній Волі Бога. І я цей розрив пережила досить спокійно.

І що ж! Вже в наступне (тобто, в нинішнє) літо у мене відбулося… побачення з Богом! Немов Він говорив: «Навіщо тобі він? Приходь краще на зустріч зі Мною! І отримай — “на додаток” до Мене — і озера, і рибок, і качечок, і… Мою Любов!»

 

 

 
 

[Головна] [Посилання] [Контакти] [Книги] [Магазин]