“Підняття” кундаліні
Проте входженню до Обителі Творця має передувати ще один значний етап роботи — “підняття” кундаліні.
Кундаліні – це Атмічна (Божественна за рівнем витонченості) енергія свідомостей, накопичена кожним у всіх кращих епізодах всіх його втілень. А саме, вона утворюється й накопичується тоді, коли ми перебуваємо у станах ніжної, витонченої любові. Але ця енергія не втілюється щоразу у нові тіла спільно з втілюваною частиною душі (дживою), а складується” неначе в “скарбничці”, яка нагадує витягнену майже до циліндричної форми повітряну кулю.
Ця структура, якщо вона розвинена, має розміри, які вимірюються кілометрами; вона розташовується у відповідній для неї найвитонченішій зоні всередині планети на рівні її мантії. Величина кундаліні корелює зі ступенем еволюційної зрілості душі.
Кундаліні і джива кожної людини утворюють цілісну систему, будучи пов’язані спеціальним енергетичним каналом, під’єднаним до передньо-нижньої чатини муладхари.
“Підняти” кундаліні до тіла і використати її в духовній роботі можуть лише ті люди, які накопичили достатню кількість цієї енергії, — тобто, еволюційно зрілі й гідні входження до Обителі Бога-Отця і Злиття з Ним.
Таким чином, для читача мусить стати ясним, що кундаліні знаходиться не в чакрі муладхарі,і тим більше не має нічого спільного з куприком, про що можна прочитати у деяких літературних джерелах. І “підйом” кундаліні не може бути досягнутий ні биттям куприком об підлогу, ні танцями-тіпаннями. Вправи для “підняття” кундаліні, які давав своїм прихильникам Раджніш, являли собою ніщо інше, як жарти: “чим би діти не тішилися — аби не плакали”.
Істинний “підйом” кундаліні здійснюється після проходження підготовчих етапів, описаних у цій книзі, на спеціальних місцях сили (або без них) за допомогою компетентного духовного Майстра або ж безпосередньо невтіленим Божественним Учителем.
Смисл “підняття” кундаліні полягає у тому, щоб, по-перше, злити цю накопичену індивідуальну Атмічну енергію з Творцем (Параматманом), по-друге, провести зцілююче і перетворююче” пропалювання” клітин тіла Атмічною енергією, по-третє, навчитися аутоідентифікації з Атманом.
Останнє стає можливим, коли кундаліні пройшла крізь тіло (це робиться лежачи на спині) і утворила нове енергетичне накопичення за сахасрарою.
Зі сказаного випливає, зокрема, що раніш, ніж братися за “підйом” кундаліні, потрібно попередньо добре подумати.
Адже, якщо енергія кундаліні переведена в Параматман, то людина (як індивідуальність) її втрачає. І у неї залишається єдиний правильний вихід із цієї ситуації — влити у Творця також і дживу саме у даному втіленні. Якщо ж цього не відбувається, наприклад, адепт, який іще не розвинув у собі достатньої стійкості у тонкощах, “зривається” під впливом тих або інших причин у грубі емоційні стани, що не всім завжди вдається відстежувати у собі, — то наступного разу він втілюється вже без цього дуже цінного енергопотенціалу, і йому доведеться накопичувати його знову.
