Основні методи
Основні методи — це ті, що дозволяють довести стан організму до такого ступеня чистоти й злагодженості всіх енергоструктур, щоб відчути Бога і навчитися входити в Самадхі (емоційні стани інтенсивного Блаженства, що виникають під час дотиків свідомості до Святого Духу).
Ці прийоми готують до того, щоб зростати згодом витонченою свідомістю, розвивати його силу і потім, на вищих сходинках, прийти до Повної Перемоги — до Злиття з Творцем у Його Обителі.
У традиціях індуїзму та буддизму ці методи відомі як “раджа-йога”. Їхні варіації розроблені і в китайському даосизмі, і в мусульманському суфізмі. Вони існували і на території Русі до її “хрещення”, що видно з висоти духовного статусу тих, хто духовно зростав тут [14,18]. Та в християнському середовищі з духовних практик цього рівня широко відома лише “Ісусова молитва”*9.
Раджа-його базується на роботі з чакрами, основними меридіанами і “коконом”. Мета роботи з ними — “почистити” їх до прозорості й розвинути — щоб з’єднатися через них з Божественним рівнем витонченості.
Звідси стає очевидним, що методики “розфарбовування” чакр, які за їхньою допомогою мають місце у низці шкіл, є фактичною шкодою і обумовлені грубою духовною некомпетентністю лідерів тих шкіл. Адже найвитонченішим є білий, ледь-ледь ніжно-золотавий колір. А будь-який інший — уже явно далі від витонченості Творця.
Іще одна характерна помилка під час роботи з чакрами — коли робиться акцент на розвиткові аджні, що, начебто, сприяє розвиткові яснобачення. Ця тенденція має дуже давню історію, оскільки своїм початком має неправильне розуміння слів Крішни в Бхагавадгіті [10,18] (8:10), де Він рекомендує проводити енергію крізь голову. Але із наступних рядків Гіти (8:12) видно, що мова йде саме про енергії Атмана.
У тих же багаточисленних школах, де лідери ще не дійшли самі до пізнання Атмана, це намагаються робити звичайними тілесними біоенергіями, що призводить до активації однієї із початково найгрубіших чакр і, як наслідок, огрубінню всієї свідомості. У таких людей, зокрема, погляд стає “проникливим”, різким, неприємним. Така тенденція надовго зупиняє їх в духовному розвиткові.
А те яснобачення, яке у деяких адептів виникає від такої роботи, ніякої реальної цінності не являє: воно дає лише бачення емоційних аур навколо голів інших людей і годиться хіба що для “підглядання” за їхніми станами.
Істинне ж, справді значуще яснобачення здійснюється структурами нижчого “міхура сприйняття” (див. нижче). Воно дозволяє бачити енергії різних ступенів витонченості-грубості у багатовимірному просторі.
Його набуття дає в результаті можливість прямого споглядання найбільш тонких Проявів невтіленої Божественної Свідомості.
Робота з чакрами і з розвитком інших тонких структур організму несумісна з вживанням алкоголю (навіть у вигляді квасу й спиртовмісних молочних продуктів), адже алкоголь руйнує ці тонкі структури. Порушення цього правила викликає тяжкі захворювання.
* * *
Плідна робота з тонкими енергоструктурами і медитативні тренування неможливі, якщо приміщення для занять освітлюється люмінесцентними лампами, оскільки вони створюють грубий енерговплив.
Неприпустиме також носіння одягу з синтетичних тканин, оскільки вони не пропускають значну частину спектру біоенергій і спотворюють енергетичні процеси всередині тіла. (Остання вказівка не стосується плащів, які ми надягаємо на випадок дощу).
Годинники й інші металеві предмети під час занять мають бути зняті з тіла: годинники від біоенергетичної роботи намагнічуються і виходять з ладу, а вироби з металу створюють енергоперешкоди.
Про несумісність психоенергетичних тренувань, як і взагалі будь-якої серйозної духовної роботи, з харчуванням “забійною” (м’ясною, рибною) їжею ми вже говорили. Невиконання цього правила призводить до вибудови енергоструктур організму з грубих енергій.
Заняття цього етапу роботи краще проводити у груповому варіанті, причому зручніше в приміщенні, яке приблизно відповідає розмірові величини групи. Занадто велика зала несприятлива: у ній розсіюється загальногрупова енергія.
* * *
Перші серйозні відомості (з відомих нам) про роль і функціонування чакр і методи роботи з ними були представлені саме в публікаціях нашої Школи. Більш ранні фантазії щодо цього відомого в Росії автора Ауробіндо Гхоша зовсім беззмістовні і лише ввели багатьох читачів в оману на тлі дефіциту езотеричної літератури в “доперебудовній Росії”, що мала місце.
Звернімося тепер до конкретної інформації про роботу на даному етапі духовного просування. Відзначу, що запропоновані вправи апробовані десятиліттями практики викладання дуже багатьом людям і зарекомендували себе оптимальною ефективністю.
*9 Хоча, без сумніву, що окремі подвижники (включаючи деяких греко-слов’янських ісихастів) досягали і значнішого духовного просування. Але для цього їм було необхідно спочатку вийти за жорсткі рамки традицій своїх організацій і стати не їхніми послідовниками, а прямими учнями Бога.
Відомо, що православ’я довгий час навіть до практик «Ісусової молитви» ставилося нетерпимо [6]. При цьому вороги ісихазму тоді «постановили», що Бог — «непізнаваний». Так, для них — Він, справді, непізнаваний…
