Карма-йога (служіння)
Термiн “карма-йога” означає “Шлях до Злиття з Богом через дiї служiння”.
Що таке “служiння Богу”?
Некомпетентний читач зараз може почати згадувати: “Є слово “Богослужiння”... А що це таке? Молитви... А що таке молитви? “Подай, Господи! Подай, Господи!”...
Так, для бiльшостi вiруючих, які вважають себе християнами, молитва є жебрацтвом перед Богом. I в цьому вони, як не парадоксально, бачать свiй обов'язок, своє “служiння” Богові...
Але Богу не потрiбно наше жебрацтво. Вiн це не слухає. Iнакше в Нього “вуха зав'януть” вiд усiєї цієї вигаданої людьми нiсенiтницi, вiд звертань до Нього, як до слуги, що, нiбито, зобов'язаний подавати те та се.
Йому потрiбнi нашi зусилля по самовдосконаленню i по допомозi в цьому iншим людям. Йому потрiбна наша активна участь — кожного! — у Його Еволюцiї. А не пасивне ниття в чеканнi “милостi” з небес.
Допомога iншим людям на цьому Шляху — це i є служiння Богу! Про це Вiн Сам прямо заявляв i через Ісуса Христа, і через Бабаджі, i через Сатья Саї; цiй же темi присвятив багато прекрасних слiв апостол Павло [10,18].
Але таку допомогу не треба розглядати вузько; як лише проповiдування i ведення релiгiйних занять, написання вiдповiдної лiтератури і т.д. Ні: адже людям, щоб плiдно жити на Землi, еволюцiонуючи, потрібні ще i житло, i їжа, i одяг, i паливо, i транспорт, i безпека, i медична допомога, i навчання грамотi i наукам, i багато чого iншого. Тому карма-йога — це є допомога людям в усьому доброму.
Найважливiшою ознакою карма-йоги також є правильний мотив до дiї: тобто дiї повиннi вiдбуватися не заради користi чи нагороди, хоча б у вигляді зарплати. Дiї повиннi вiдбуватися заради допомоги iншим, як акти дарування. Це, однак, не означає безкоштовної праці. Але справа вже тих, кому допомагаємо, i Бога — подбати в такому випадку про матерiальне благополуччя того, хто дарує.
Iншими словами, “взаєморозрахунки” гiдних людей, що допомагають одне одному, — це обмiн дарунками. Усі ж необхiднi подробицi “теорiї дарункiв” (чи “теорiї дарування”) викладенi Богом у главi 17 Бхагавадгіти [10,18].
Головне тут те, що саттвічними, тобто істинними, чистими дарунками Бог визнає тiльки тi, котрi даруються гiдній людині у вiдповiдний час i у вiдповiдному мiсцi.
Таким чином, повне коротке визначення “карма-йоги” — “некорислива допомога всiм гiдним у всьому доброму”.
Дуже важливо пiдкреслити, що людина правильно розвивається не через паразитизм i жебрацтво, не через нескiнченне твердження молитов i рухів тілом у релiгiйних обрядах — а через творчу працю, через дієву любов до iнших iстот, що еволюцiонують, що виявляється, в тому числі, в активних справах заради їхнього блага.
Сатья Саї наочним прикладом пояснює iдею карма-йоги. Вiн говорить: адже якщо ви — члени однiєї родини, то ж не просите в глави родини плату за кожну виконану по дому роботу: працюють за грошi стороннi, але не свої. Так i ви, якщо відчуваєте Бога своїм Отцем, то не повиннi затiвати з Ним торгових розрахункiв, повиннi, навпаки, дiяти в iнтересах Його Справи, заради Нього, заради Еволюцiї, а не заради себе особисто [10].
Саме на тлі такої дiяльностi Бог допомагає нам розвивати себе й iнтелектуально, i в любовi, i в силі.
