<попередня | наступна>

Простота

Простота — це розумна природнiсть способу життя, поведінки, невибагливiсть, вiдсутнiсть зарозумiлостi, чванливості. Простота — це передумова Любовi. Вона ж — необхiдний атрибут духовних подвижникiв, якими нас хоче бачити Бог.

Щонайкраще вона формується через близькiсть до натуральної природи, через умiння співналаштовуватися з її гармонiєю. I саме тут, у самотi лiсiв, полiв, озер, без нафарбованих вiй та губ, без сережок у вухах, без елегантного синтетичного одягу чи навiть без одягу взагалi — ми можемо любити красу Творіння i Творця, оптимально приймати допомогу Бога, розливаючись свiдомiстю в красi Творіння й у Святому Духові.

Простота прекрасна й у проявах любовi до iнших людей: у посмiшцi, у дружелюбності, у нiжностi, у вiдкритостi з друзями.

Тiльки скрiзь треба мати почуття мiри. Так наприклад, ходити голими серед нерозумiючих тебе людей, пропагуючи так своє розумiння “простоти”, — це буде називатися безтактнiстю; гармонiйним, духовним вчинком це визнано бути не може.

Також i в сексуальних стосунках: “простота”, що веде до венеричних хвороб i небажаних вагiтностей, сполучена з насильством й егоїзмом, — це зовсiм не те, до чого закликає нас Бог.

“Спонтаннiсть” прояву будь-яких своїх примх, потреб i бажань, що пропагується в деяких сучасних псевдодуховних сектах i кружках, теж до істинної Простоти стосунку не має.

Істинна Простота тiльки розумних людей гуни саттви i тих, хто пiднявся ще вище.

Люди ж гуни тамас пiд простотою будуть розумiти чи солодкуватiсть, чи насильство, брутальнiсть i мордобiй, чи п'яне рохкання, лежачи в багнюці.

Істинна Простота — це елемент навчання “на Бога”. Вона — не для тих, хто далекий вiд Нього.

<попередня | наступна>