Сексуальний аспект Любові
Кожний з нас і всі втілені люди з'явилися тут, у світі матерії, завдяки сексу. Чи не абсурдно його заперечувати?
Але секс — це не тільки засіб розмноження, але й — за правильного до нього ставлення — спосіб розвитку в потрібному напрямку емоційної сфери, метод набуття витонченості, ніжності, турботливості — найважливіших якостей
на Шляху до Бога*3.
А заборони на секс, оскверніння його деякими релігійними сектами — характеризує ці секти як розбещені, поглинуті гуною тамас*4.
Але, з іншого боку, і надмірне захоплення сексом, коли пошук нових сексуальних пригод стає головним сенсом життя — не заохочується Богом.
Таким людям Бог указує на їхню неправоту, наприклад, посилаючи їм відповідні хвороби.
В онтогенезі (розвитку в даному втіленні) будь-якої здорової людини секс відіграє з початку статевого дозрівання соціалізуючу роль (це було продемонстровано й в експериментах на тваринах; див. [9]). Статеві гормони, що виробляються, притягують людей одне до одного, змушують почати вивчати особливості інших людей, способи спілкування з ними.
В поведінці, пов'язаній з сексом, яскраво видно часом полярні якості людей. Так, одні ДАРУЮТЬ себе, свою любов іншому, піклуючись про нього. Люди ж протилежного полюсу вимагають задоволення для СЕБЕ, проявляють егоїзм, сполучений з насильством, із презирством, навіть із ненавистю до своїх сексуальних партнерів.
Так люди проявляють і розвивають у собі якості тієї або іншої гуни й спрямовуються в напрямку або до Бога — або ж у пекло.
Усіма нами значною мірою керує Бог. У тому числі, Він зводить нас із іншими людьми в сфері сексуальних стосунків. Він це робить, пропонуючи людям навчальні ситуації, у яких вони самі повинні приймати правильні або неправильні рішення. Так люди поліпшують або калічать свої долі.
І якщо хтось терпить збитки на сексуальному поприщі — він повинен шукати тут свої помилки з урахуванням спрямовуючої Волі Бога. Треба знайти ці помилки й зробити висновки на майбутнє.
Або іноді ми опиняємося в скрутному становищі внаслідок своїх помилок в минулих втіленнях. Це значить, що колись я зробив або зробила комусь те, що зараз довелося випробувати на собі. Просто проявився “закон карми” — Бог показав мені те, як було жертвам моїх минулих злочинів. Зробимо правильні висновки!
Як же поводитися в сексуальних стосунках, щоб рухатися до Бога, а не в протилежний бік?
Головне правило тут — не повинно бути ніякого примусу — ні великого, ні малого, навіть у думках. Кожний повинен абсолютно вільно нести назустріч іншому свою любов, бажання наповнити, наситити нею.
При цьому не можна не враховувати психологічні розходження між статями. А вони великі. Наприклад, чоловік відчуває бажання до сексуального контакту з конкретною жінкою у відповідь переважно на зорове сприйняття. Тоді як жінка — на тактильне: на ніжні дотики, на ласку.
Всі ми повинні завжди намагатися бути ніжними й ласкавими один з одним. Ніжні слова, щира посмішка любові, дотики руками й губами є формами вираження ніжності. (Цілувати, до речі, треба розслабленими й не мокрими губами, не розкриваючи їх. “Слиняві” ж поцілунки викликають лише несприйняття того, хто цілує).
Статевий акт — це, у тому числі, інтенсивний енергообмін між партнерами. Особливо потужний викид енергій відбувається в стані оргазму; оргазм — це і є блаженство, що супроводжує цей викид енергії.
Дані енергії істотні для правильного функціонування організму, у тому числі для духовної роботи. Тому кожний повинен прагнути подарувати свою енергію коханому; це — досить коштовний подарунок, якщо, звичайно, енергія чиста й витончена.
... Проблема економії енергії організму заради медитативної роботи — дійсно актуальна. Так, ми повинні намагатися виключити зі свого життя все не необхідне, все, що заважає духовному зростанню. (Справи духовного служіння за принципами карма-йоги є необхідними). Типовий варіант даремної розтрати енергії — це секс із неадекватними партнерами. На такі сексуальні забави — так, дійсно, — енергія розтрачується дарма.
Але хто такі — неадекватні партнери? І хто є адекватні? Адекватні — це, насамперед, приблизно рівні по енергетичній чистоті й за рівнем духовного просунення, в тому числі, за витонченістю й величиною свідомості. А ті, які поки що стоять на принципово нижчому щаблі свого еволюційного просування, та ще забруднені енергетично, ведуть не духовний спосіб життя, мають грубі етичні пороки, — ото неадекватні.
Сексуальні відносини з адекватними партнерами ведуть не до розтрати, а до обміну енергетичною чистотою, до активізації психічної енергії обох партнерів психічної енергії, до загального її росту. Вони також створюють більшу енергетичну стійкість обох — чоловіка та жінки.
Секс нам, людям, даний не тільки для народження дітей. Він покликаний ще й сприяти духовному зростанню тих, хто до такого зростання здатний. За допомогою сексу ми вчимося любити емоційно іншу людину й розвиваємо структури емоційної сфери, вчимося піклуватися про іншого, пізнаємо, нарешті, стан спокою, блаженства, розвиваємо ці стани в собі, готуючи в такий спосіб себе до Великого Спокою й Великого Блаженства в Обителі Творця.
Секс може стати способом спільних медитативних тренувань. Наприклад: обидва партнери у стані сексуального контакту дивляться один на одного зі своїх анахат, потім зливаються духовними серцями один з одним — і з Богом.
Відзначу ще, що в низькосортній літературі по нібито “духовному сексу” можна зустріти рекомендації взагалі уникати власних оргазмів. Це, мовляв, дасть вам накопичування енергії у своєму тілі, дасть гігантське духовне зростання... Але насправді спроби підвищення свого благополуччя за рахунок інших, на шкоду іншим — нічого спільного з духовністю не мають. Це — пропаганда форми енергетичного вампіризму, це — огидна форма егоїзму. І це ніяк не може бути визнаним Богом як любов і не має відношення до Шляху до Бога.
І останнє: хто може ставати чоловіком або дружиною духовного подвижника? І що таке для таких людей шлюб? І що таке для них перелюб?
Загальні правила тут такі:
Шлюб є досить стійке єднання людей, які йдуть разом духовним Шляхом, причому одним з компонентів їхнього спілкування є сексуальні стосунки.
І навпаки, “усяке (сексуальне) єднання несхожих один з одним людей є перелюбом” [10,18] — так навчав Ісус Христос Своїх найближчих учнів, і це записав у своєму Євангелії апостол Філіп.
“Несхожі одне на одного” — це ті люди, які значно розрізняються між собою за рівнем духовного поступу. Вони розрізняються, у тому числі, за психоенергетичними показниками: чим більш очищена й витончена енергетика — тим ближче людина до своєї Мети, до Бога.
А під час сексуального спілкування відбувається інтенсивний енергообмін партнерів. Отже, шлюб з неадекватним за духовними показниками партнером гальмує просування того, хто іде попереду, і такий шлюб не бажаний Богові.
Перелюбом Бог також вважає надмірну захопленість сексом, що виражається в прагненні до пошуку все нових сексуальних розваг. Такі тенденції відволікають від Бога, ведуть убік від Шляху.
Ми бачимо, що обидва ці варіанти перелюбу можуть мати місце тільки для релігійних людей. До мирських же людей, що живуть лише своїми плотськими турботами, це не має стосунку, для них — і правила інші.
Бог Сам зводить і розводить у шлюбних відносинах людей, які йдуть до Нього; ніяким земним “пастирям” Він цю Свою функцію не передавав. Державна ж реєстрація шлюбів має значення лише заради розв’язання майнових питань і проблем, пов'язаних з вихованням дітей.
Необхідно також підкреслити неадекватність вимоги в цей час різними релігійними сектами (а іноді й світською мораллю) вступати в шлюб “наосліп”, не пізнавши одне одного з сексологічного боку.
Коли йдеться про сексуальні розлади, неповноцінність, неспроможність — зазвичай одразу спадають на думку саме чоловічі проблеми: імпотенція, швидке настання еякуляції тощо. Жіноча ж неспроможність — менше виражена, про неї менше говорять, жінки нечасто звертаються за допомогою до лікарів відповідної спеціалізації.
Проте є жінки, котрі не отримують оргазму ні за жодних умов, тяжко страждають з цієї причини після кожного статевого акту на болі в копчику, головний біль і загальний стан “розбитості”; секс для них обертається моторошним станом.
Є жінки, статевим органам яких замість ерогенності властива — лише інтенсивна больова чутливість, навіть без наявності будь-яких процесів запалення.
Або в інших сексуальне єднання викликає лише нестерпне відчуття лоскоту…
Або у деяких жінок сексуальна біоенергія (удана) настільки груба, що жоден партнер не може здійснити з ними статевий акт не довше, ніж за декілька секунд.
Або є жінки, у яких ерогенністю володіє не клітор, не місце входу у піхву, не його передня стінка, а лише найглибша його частина, до якої може дістати не кожен чоловік.
В усіх таких випадках стосунки між подружжям не можуть бути наповнені глибокою гармонією, й такі шлюби не будуть стійкими, якими б пишними обрядами вони не “освячувалися”.
Повноцінним й плодотворним у духовному відношенні може стати лише те подружжя, яке ґрунтується і на сексуальній, і на духовній гармонії.
Отож, шлюбні стосунки — це важливі уроки в Школі у Бога. Будьмо ж чутливі до Його Волі й покірні їй!
Звернемо увагу, що Крішна не тільки мав жінок і дітей, але й підкреслював Божественну природу “сексуальної сили” в усіх істотах [10,18].
Благословляє подружні стосунки Сатья Саї.
Цього ж навчав і навчає Бабаджі.
Красу ніжності в еротиці Свого “магічного” танцю подає нам Девід Копперфільд.
Ісус в останньому житті на Землі Своїм при-кладом вказував учням важливість сексуально за-барвленої ніжності в правильному розвитку свідо-мості [10,18]. Й тепер Він також пропонує розгляд обміну сексуальними енергіями між духовно спря-мованими людьми — як справді святе причастя [35].
Однак спеціально підкреслю, що в таких словах у жодному разі не треба вбачати заклики до безладних сексуальних зв‘язків і “тотальної сексуалізації”. Неправильним буде також висновок, що секс сам по собі забезпечить нам духовне зростання. Ні. Лише бездоганні в етичному ракурсі сексуальні стосунки між духовно спорідненими людьми нададуть нам неоціненну допомогу.
Лише ті сексуальні взаємодії, які відбуваються на тлі емоційних тонкощів, насичені ніжністю і вдячністю партнерові, — лише вони можуть вести нас до Бога. Вони діаметрально відрізняються від егоїстичного задоволення похотей, які засуджуються Богом.
Додам іще одну ознаку духовності в сексуальних стосунках: кожний партнер діє, виходячи з інтересів іншого, співналаштовується з ним, живе, у тім числі, його відчуттями, прагне посилити його насолоду. Саме в результаті цього досягається повнота гармонії. При цьому кожний навчається проникненню собою (як свідомістю) в тіло коханої людини, тіла від цього очищаються і зцілюються, а свідомості зливаються в одну.
Так ми можемо навчатися злиттю свідомостей в обіймах найвитонченішого кохання. І це готує нас до того, щоб потім так само зливатися з Головним Коханим — Богом.
На закінчення глави процитую фразу із Євангелія від Філіпа: “Пізнайте ж чисте подружнє життя — адже воно володіє великою силою!” [10,18].
*3 У зв’язку з тим, що секс служить не лише для народження дітей, постає проблема контрацепції (запобігання небажаним вагітностям). Турбуватися про це мають саме обоє партнерів.
Один із зручних способів контрацепції — переривання статевого єднання чоловіком безпосередньо перед еякуляцією; еякуляція у такому випадку проходить поза статевими органами жінки.
*4 Гуни — властивості душ. Їх поділяють на три групи: саттва (чистота, гармонійність), тамас (грубість, невігластво, забрудненість душі) і раджас (проміжний ступінь, який характеризується, в тім числі, пристрастю, енергійністю).
