Духовна література для шукаючих Бога — Головна

Книга Володимира Антонова "Екологiя людини"

Прояви Любові — нiжна свiжість, тактовна дбайливість, готовність щиро i безкорисливо допомагати всiм у всiм добром, шанобливість до всiх гiдних, подяка всiм тим, хто допомагають, прощення всiм кривдникам, готовність до самозабуття i самопожертви заради блага ближнiх.

Головна > Книги > Екологiя людини > Що таке Любов

Змiст

Що таке екологiя

Що таке людина

Багатомiрнiсть простору

Бог

Бог — i ми

Сенс життя людини

Доля та її корекцiя

Любов, Мудрiсть i Сила

Що таке Любов

Любов до людей

Любов до природи

Бог є Любов

"Кожен вихiд зi стану любовi..."

Егоцентризм — i Богоцентризм

Любов до Бога

Сексуальний аспект Любовi

Виховання дiтей

Поради по харчуванню

Одяг

Нiчний сон

Медицина, здоров'я i доля

Праця в матерiальному свiтi

Духовне служiння

Прихильностi помилковi i щирi

Навчання Бога — i сектантство

Санатана Дхарма

Ступенi духовного шляху
(коментарi до схеми Патанджалі)

Йама i нійама

Асана

Пранайама

Пратьяхара

Дхарана

Дхьяна

Самадхі

Прочищення i розвиток чакр i меридiанiв

Медитативнi тренування

"Мiсця сили"

Що таке Атман

Робота з кундаліні

Завершення Шляху

Додаток

Сатья Саі Баба — СУТРА ВАХІНІ

Сатья Саі Баба — ПРАШАНТІ ВАХІНІ.
ПОТIК ВИЩОГО СВIТУ

Нiл Дональд Вальш — РОЗМОВА З БОГОМ

Лiтература


 

Що таке Любов

Любов — багатоаспектна. Вона виявляється i як дбайливiсть, i як нiжнiсть, i як вiдданiсть, i як самопожертва, i як активне служiння Богу, реалiзоване в служiннi людям й iменоване карма-йогою (роботою не заради себе, а заради Бога), i т.ін.

Але "фундаментом" любовi є постiйне перебування свiдомiстю в анахаті, перетворення — через це — себе як свiдомостi в постiйну емоцiю любовi, випромiнювану на всiх людей, на все живе. Одним з головних її проявiв є нiжнiсть, у тому числi, сексуально забарвлена. При цьому не можна не вiдзначити, що етично правильне сексуальне життя прямо сприяє розвитку в людях любовi.

Бог є Любов. Прагнучи до Злиття з Ним, ми теж повиннi перетворитися в Любов — у свiдомостi, що перебувають у станi постiйної Богоподiбної Любовi. Саме тодi ми стаємо тими учнями Бога, яких Вiн, навчивши подальшим премудростям, приймає в Себе. Це i є головна умова руху по Прямому Шляху до Нього.

А тi люди, що ворогують проти любовi, тi — вороги Бога.

Розвивши духовне серце спочатку усерединi свого тiла, адепт Прямого Шляху навчається розширювати його за межi тiла — спочатку на кiлька метрiв, потiм заповнюючи ним усю Землю, потiм — ще ширше. Саме це i буде оптимальним варiантом розтотожнювання себе з тiлом, правильного росту iндивiдуальної свiдомостi, знаходження навичок iснування i дiї поза тiлом ще при його житті.

Людина, що розвила себе до такого ступеня, втрачає прихильнiсть до свого тiла, перестає страшитися його смертi: адже вона переконується, що володiння тiлом для неї тепер значення не має, а смерть тiла лише позбавить вiд зайвих земних турбот. Такий подвижник виявляється в безпосереднії близині вiд того моменту, коли Творець вiдкриє йому Себе i впустить у Свою Обитель.

 
 

[Головна] [Посилання] [Контакти] [Книги] [Магазин]